Вільгельм Кольбах
Вільгельм Кольбах (нім. Wilhelm Kohlbach; 7 травня 1896, Коніц — 11 лютого 1947, Англія) — німецький льотчик-ас Першої світової війни, генерал-майор люфтваффе.
| Вільгельм Кольбах | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Wilhelm Kohlbach | |||||||||
| Народився |
7 травня 1896 Хойніце, Хойницький повіт, Поморське воєводство, Республіка Польща | ||||||||
| Помер |
11 лютого 1947 (50 років) Англія, Велика Британія ·рак шлунка | ||||||||
| Країна |
.svg){kind=small} Німеччина | ||||||||
| Діяльність | льотчик | ||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||
| Учасник | Перша світова війна | ||||||||
| Військове звання |
 Генерал-майор Люфтваффе | ||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Біографія ред.
10 серпня 1914 року поступив на службу в 7-й гренадерський полк, командир взводу. З 15 лютого 1916 року — командир взводу, з 23 лютого — командир роти 345-го піхотного полку. 5 червня 1916 року перейшов у авіацію і пройшов курс спостерігача, який завершив 27 серпня. З 11 січня по 1 лютого 1918 року пройшов курс льотчика винищувача і перейшов у винищувальну авіацію. 10 жовтня 1918 року літак Кольбаха протаранив американський літак, яким керував перший лейтенант Вілберт Воллес Вайт. Вайт загинув, а Кольбах встиг вистрибнути з парашутом. Це зіткнення стало останньою п'ятою повітряною перемогою Кольбаха і восьмою перемогою Вайта. 30 квітня 1919 року переведений в резерв. З 14 червня 1919 по 31 січня 1920 року — член фрайкору. 31 грудня 1920 року вийшов у відставку.
1 липня 1934 року поступив на службу в люфтваффе та Імперське міністерство авіації. З 20 серпня 1935 року — тимчасовий командир ескадрильї 1-ї бомбардувальної ескадри «Гінденбург». З 1 липня 1936 року — командир тренувального полігону авіабази Єфера. З 15 жовтня 1936 року — командир штабної роти 2-ї групи 157-ї бомбардувальної ескадри «Бельке», з 1 березня 1937 року — командир ескадрильї своєї ескадри. З 1 лютого 1938 року — керівник 2-го курсу Бомбардувального училища Тутова.
З 20 серпня 1939 року — командир 2-ї групи 53-ї бомбардувальної ескадри «Легіон Кондор». З 25 липня 1940 року — командир 41-го навчального авіаполку, потім командир 41-го навчального польового полку і комендант авіабази Франкфурта-на-Одері. З 1 травня 1943 року — керівник нічних винищувальних частин 12-го авіакорпусу. 22 вересня 1943 року відправлений у резерв ОКЛ. З 1 листопада 1943 року — командир військового району Гельзенкірхена. 25 березня 1945 року відправлений у резерв фюрера і переданий в розпорядження запасної авіадивізії. 9 квітня 1945 року взятий в полон британськими військами, де помер від раку шлунка.
Звання ред.
- Фенріх (10 серпня 1914);
- Лейтенант (2 жовтня 1914);
- Гауптман (1 липня 1934);
- Майор (1 серпня 1935);
- Оберст-лейтенант (1 січня 1938);
- Оберст (1 вересня 1940);
- Генерал-майор (1 березня 1944).
Нагороди ред.
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу;
- Нагрудний знак військового пілота (Пруссія);
- Почесний кубок для переможця у повітряному бою;
- Нагрудний знак «За поранення» в сріблі;
- Почесний хрест ветерана війни з мечами;
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки);
- Нагрудний знак пілота;
- Пам'ятна нарукавна стрічка «Винищувальна ескадра барона фон Ріхтгофена № 1 1917/18»;
- Застібка до Залізного хреста 2-го класу.
Література ред.
- Norman L. R. Franks, Frank W. Bailey, Russell Guest Above the Lines — The Ace and Fighter Units of German Air Service, Naval Air Service and Flanders Marine Corps 1914—1918. — Londyn: Grub Street, 1993. — ISBN 0-948817-73-9. (англ.)
Посилання ред.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |