Відкрити головне меню

Вільгельм Брюкнер (нім. Wilhelm Brückner; 11 грудня 1884, Баден-Баден18 серпня 1954, Гербсдорф) — німецький офіцер, обергруппенфюрер СА, оберст вермахту. Шеф ад'ютантів Адольфа Гітлера до 1940 року.

Вільгельм Брюкнер
нім. Wilhelm Brückner
Bundesarchiv Bild 102-14271B, Reichspräsidentenwahl, Ansprache Adolf Hitler.jpg
Вільгельм Брюкнер — ліворуч (1932).
Народився 11 грудня 1884(1884-12-11)[1][2]
Баден-Баден, Велике герцогство Баден, Німецька імперія
Помер 18 серпня 1954(1954-08-18)[1] (69 років) або 14 серпня 1954(1954-08-14)[3] (69 років)
Q1609487?, Нусдорф, Траунштайн, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність солдат, політик
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Членство СА
Посада депутат рейхстагу Третього рейху[d]
Військове звання Обергруппенфюрер, оберст
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
За поранення (нагрудний знак)
Орден крові
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Золотий партійний знак НСДАП
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Почесний знак Кобург
Почесний кут старих бійців
IMDb nm0117685

БіографіяРедагувати

Вивчав право і економіку в Страсбурзі, Фрайбурзі, Гайдельберзі та Мюнхені.

Під час Першої світової війни Брюкнер був офіцером баварського піхотного полку. Після війни він вступив до баварського фрайкору фон Еппа і взяв участь у розгромі Баварської Радянської Республіки.

В кінці 1919 року Брюкнер знову вступив до університету, вивчав протягом трьох років техніку зйомки кінофільмів. В кінці 1922 року вступив в НСДАП і кілька місяців по тому, 1 лютого 1923 року став командиром полку СА в Мюнхені. Він був одним з тих, хто активно підштовхував керівництво партії влаштувати повстання.

Брюкнер взяв участь в пивному путчі 8-9 листопада 1923 року в Мюнхені, за участь в якому був засуджений на півтора року тюремного ув'язнення. За рішенням судової влади він був відпущений на свободу через чотири з половиною місяці і знову очолив свій старий полк СА.

1 серпня 1930 року Брюкнер став ад'ютантом і охоронцем Адольфа Гітлера, потім був призначений шефом ад'ютантів. У зв'язку з цим він мав великий вплив у внутрішньому колі Гітлера. 1 вересня 1930 року знову вступив у НСДАП (партійний квиток №298 623). Разом із Йозефом Геббельсом і Зеппом Дітріхом, брав участь в пропагандистському фільмі «Гітлер над Німеччиною» (1932).

Брюкнер, якого дуже любили відвідувачі рейхсканцелярії за його прямоту і привітність, втратив весь свій вплив з початком Другої світової війни. Він став помічати, що поступово ад'ютанти від вермахту і СС набувають все більшого впливу на шкоду йому. 18 жовтня 1940 року Брюкнер був несподівано звільнений за суперечку з управдомом Гітлера. Скоріше за все, до звільнення Брюкнера був причетний Мартін Борман.

На посаді шефа ад'ютантів Брюкнера змінив Юліус Шауб. До кінця Другої світової війни Брюкнер служив вермахті.

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

ГалереяРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Joachim Lilla u. a.: Statisten in Uniform – Die Mitglieder des Reichstags 1933–1945. Ein biographisches Handbuch unter Einbeziehung der völkischen und nationalsozialistischen Reichstagsabgeordneten ab 1924. Düsseldorf 2004, S. 66 f.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати