Вікіпедія

Вілсон Грейтбатч

американський інженер і винахідник

Ві́лсон Гре́йтбатч (англ. Wilson Greatbatch; 6 вересня 1919 — 27 вересня 2011) — американський інженер і винахідник. Отримав 325 патентів на винаходи. Член Національної зали слави винахідників. Лауреат Премії Лемельсона[1][2].

Вілсон Грейтбатч
англ. Wilson Greatbatch
Народився 6 вересня 1919(1919-09-06)
Баффало (США)
Помер 27 вересня 2011(2011-09-27) (92 роки)
Нью-Йорк (штат) (США)
Громадянство США США
Діяльність винахідник
Галузь електротехніка
Alma mater Університет в Буффало, Корнелльський університет, Інженерний коледж університету Корнеллаd, West Seneca East Senior High Schoold і Weill Cornell Medicined
Знання мов англійська
Нагороди

Біографічні дані ред.

Грейтбатч народився у Баффало (штат Нью-Йорк, США) у сім'ї британських мігрантів Воррена і Шарлотти Грейтбатч, навчався у громадській школі West Seneca High School[1]. У віці 16 років отримав ліцензію радіоаматора[3]. Згодом пішов на військову службу й брав участь у Другій світовій війні, служив радистом в авіації. Вийшов у відставку в 1945 році[1]. Поступив на у Корнелльський університет, здобув ступінь бакалавра електротехніки у 1950 році. Здобув ступінь магістра в університеті Баффало у 1957 році[1].

Кардіостимулятор, був винайдений Грейтбатчем випадково. У 1956 році він працював в Університеті Баффало над створенням пристрою, що мав записувати серцевий ритм тварин. Одного разу він випадково вставив у пристрій інший резистор й помітив що в електричному колі виникли коливання, що нагадували серцевий ритм людини. Через два роки він створив перший кардіостимулятор що міг вживлюватися у тіло людини і подавати штучні імпульси для стимуляції роботи серця. Винахід було успішно випробувано Вільямом Чердаком на собаці. 6 червня 1960 пристрій Грейтбатча було імплантовано 77-річному чоловіку з нерегулярним серцебиттям[4]. Заявку на отримання патенту на винахід було подано у тому ж році й видано патент у 1962-му[5] і він одразу набув надзвичайного поширення. Цей винахід у подальшому фактично врятував життя мільйонам людей.

Перша конструкція пристрою через обмеженість джерела живлення могла працювати лише 3 години. У 1971 році В. Грейтбатч винайшов літієвий елемент живлення і тим самим вирішив проблему тривалості роботи кардіостимулятора. Сучасний кардіостимулятор може працювати від 5 до 10 років[6].

Суттєвий внесок зробив винахідник у розробку пристроїв для дослідження СНІДу. Серед його патентів є і патент на каное, що урухомлюється з використанням сонячної енергії. В останні роки він зосередився на розробці альтернативних видів палива з використанням рослинних матеріалів, таких як соєві боби і тополя, і навіть на проведенні експериментів в області термоядерного синтезу гелію — «Я хотів би позбавити ОПЕК бізнесу», заявляв він[4].

Вілсон Грейтбатч помер 27 вересня 2011 року у віці 92 років[7][8]. Із своєю дружиною Елеанорою прожив понад 60 років, мав п'ятеро дітей[9].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г Wilson Greatbatch. Inventor profile. National Inventors Hall of Fame. Архів оригіналу за 15 жовтня 2011. Процитовано 28 вересня 2011.
  2. ↑ Implantable pacemaker inventor Wilson Greatbatch dies. BBC News. 27 September 2011. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 28 вересня 2011.
  3. ↑ Wilson Greatbatch: Inventor of the implantable cardiac pacemaker [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Independent (англ.)
  4. ↑ а б Wilson Greatbatch [Архівовано 13 лютого 2017 у Wayback Machine.] // The Telegraph (англ.)
  5. ↑ US patent 3057356, Wilson Greatbatch, "Medical cardiac pacemaker", published 1962-10-09 
  6. ↑ National High Magnetic Field Laboratory. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 4 жовтня 2016.
  7. ↑ Feder, Barnaby (28 вересня 2011). Wilson Greatbatch, Pacemaker Inventor, Dies at 92. The New York Times. Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016.
  8. ↑ Richmond, Caroline (29 вересня 2011). Wilson Greatbatch obituary. The Guardian. London. Архів оригіналу за 4 січня 2013. Процитовано 4 жовтня 2016.
  9. ↑ Implantable pacemaker inventor Wilson Greatbatch dies [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.] // BBC News. (англ.)

Джерела ред.

  • Biography of Greatbatch at MIT website [Архівовано 18 березня 2003 у Wayback Machine.]
  • Adam, John (5 лютого 1999). Making Hearts Beat. Innovative Lives - The Smithsonian's Lemelson Center for the Study of Invention and Innovation. Smithsonian Institution. Архів оригіналу за 21 квітня 2008. Процитовано 19 квітня 2008.
  • Wilson Greatbatch Makes Hearts Beat. Prototype Online: Inventive Voices podcast - The Smithsonian's Lemelson Center for the Study of Invention and Innovation. Smithsonian Institution. Audio recording of Wilson Greatbatch from October 8, 1996. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 4 жовтня 2016.
  • Greatbatch.com Company Website
  • Beck H, Boden WE, Patibandla S, Kireyev D, Gutpa V, Campagna F, Cain ME, Marine JE. 50th Anniversary of the first successful permanent pacemaker implantation in the United States: historical review and future directions. Am J Cardiol. 2010 Sep 15;106(6):810-8.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вілсон_Грейтбатч&oldid=40043461