Вілмош Другет (угор. Drugeth Vilmos, д/н — 1342) — державний і військовий діяч Угорського королівства.

Вілмош Другет
Вілмош Другет
Печатка Вільгельма (Вілмоша) Другета
Drugeth.PNG
палатин Угорщини
1334 — 1342
Попередник: Янош Другет
Наступник: Міклош Зимбокі
 
Народження: невідомо
Смерть: 1342
Рід: Другети
Батько: Янош Другет
Шлюб: Марія Фоллія
Діти: 3 сина

ЖиттєписРедагувати

Походив з франкського знатного роду з Неаполітанського королівства. Старший син Яноша Другета, палатина Угорщини.Службу розпочав при батькові.

У 1327 році після смерті стрийка Філіппа отримав право на частку його майна. Втім лише у 1328 року це було закріплено відповідними грамотами. 1330 року брав участь у поході під керівництвом батька на допомогу Польщі проти Тевтонського ордену. Того ж року призначається ішпаном комітатів Спиш і Уйвар.

1333 році стає також ішпаном комітатів Земплин, Унг, Шариш, Торна, Гемер, Гевеш і Боршод. В тому ж році після смерті батька успадкував значні володіння. 1334 року супроводжував короля Карла Роберта до Неаполя. По поверненню того ж року призначено палатином королівства.

Продовжив підготовку з'їзду королів, розпочату батьком. Вона відбулася 1335 року у Вишеграді. Того ж року отримав 10 сіл, що належали померлому Домокошу Надошді, а невдовзі разом з братами став власником 15 сіл в 30 000 холдів.

1337 року брав участь у поході проти імператора Священної Римської імперії Людвіга IV. Діяв в Сілезії на користь польського короля Казимира III, проте без значного успіху. Підготував Другий з'їзд монархів у Вишеграді, що відбувся 1339 року. У 1340 року спробував піти з посади, проте не отримав згоди короля.

21 липня 1342 року був учасником коронації Лайоша I. У вересні того ж року Вілмош Другет помер. Його володіння поділили брати Міклош і Янош.

ВолодінняРедагувати

Мав значні статки, серед яких були замки Соланц і Гйонц в комітаті Абауй, Регейц, Токай, Поріч і Барко в комітаті Земплин, Єсенев в комітаті Унґ, Палоча в комітаті Шарош, Соколя, Подолін, Лубло та Дунаєць в комітаті Спиш, Требич в Моравії. Також мав численні маєтності в Неаполітанському королівстві.

ДжерелаРедагувати