Вілліс Карто
Вілліс Карто (англ. Willis Carto, 17 липня 1926 — 26 жовтня 2015) — американський політичний діяч, засновник Інституту перегляду історії (IHR), журналу Barnes Review, ревізіоніст. Довгий час був одним з лідерів американських ультраправих. Характеризував себе як прихильник Томаса Джефферсона і народництва, але передовсім був відомий своєю підтримкою теорії єврейської змови і ревізіонізму Голокосту[2].
| Вілліс Карто | |
|---|---|
 | |
| Народився |
17 липня 1926[1] Форт-Вейн, Індіана, США |
| Помер |
26 жовтня 2015 (89 років) Вірджинія, США ·зупинка серця |
| Поховання | Арлінгтонський Національний Цвинтар |
| Країна |
 США |
| Діяльність | політик, журналіст, conspiracy theorist |
| Учасник | Друга світова війна |
В останні роки життя він ві відокремлений спосіб життя, рідко давав інтерв'ю і не дозволяв фотографувати себе або записувати.
Віллісу Карто було пред'явлено звинувачення у Швейцарії.
Формування поглядівРедагувати
Вілліс Карто був відданим працям Френсіса Паркера Йокі (Francis Parker Yockey[en])[3]. Найвідоміша книга Йокі «Імперіум: філософія історії та політики» (Imperium: The Philosophy of History and Politics[en]), була сприйнята Карто як власна керівна ідея. Пізніше Карто визначить свою ідеологію як послідовника Томаса Джефферсона і народників, а не націонал-соціаліста, зокрема, в книзі Карто «Портрети в народництві» (англ. Profiles in Populism, 1982 р).[4]. У цій книзі представлені симпатичні описи декількох американських політичних діячів, включаючи Томаса Джефферсона і Ендрю Джексона, а також спірний католицький священик Чарльз Кафлін і Генрі Форд[4].
Вільне Лобі і газетаРедагувати
У 1955 році Карто заснував організацію «Вільне Лобі», яка функціонувала під його контролем до 2001 року, коли організація була змушена оголосити банкрутство в результаті судового процесу[2]. «Вільне Лобі», мабуть, найбільш відоме публікаціями в газеті «The Spotlight» між 1975 і 2001[2].
Карто і кілька співробітників The Spotlight[en] і письменників з того часу заснували нову газету під назвою Американська Вільна преса. Видання розміщує статті з синдикованих оглядачів, які не мають прямого зв'язку з Карто або його організацією. Як і його попередник, він використовує популістський тон і робить акцент на теорії змови, націоналістичній економіці та Ізраїлі. Один з колумністів газети Майкл Коллінз Пайпер веде по буднях демонстративно антисіоністську програму на короткохвильовому радіо.
Ревізіонізм та заперечення ГолокостуРедагувати
Карто також засновник видавничої компанії Noontide Press[en], яка видала кілька книг щодо білого расизму, в тому числі «Імперіум: філософія історії та політики» Йокі і «Міф про шість мільйонів» Девіда Хоггана (англ. David Hoggan's - The Myth of the Six Million), одну з перших книг, спрямовану на заперечення Голокосту. Noontide Press[en] пізніше стало тісно пов'язана з Інститутом перегляду історії (IHR[en]) і вийшло з-під контролю Карто в той самий час, як він заснував Інститут перегляду історії.
Інститут перегляду історії був заснований Віллісом Карто в 1979 році з метою просування ідей та поглядів ревізіонізму Голокосту. Після втрати контролю над Noontide Press[en] Інститут перегляду історії в результаті недружнього поглинання колишніми соратниками, Карто почав публікуватися в Barnes Review, що також зосередився на ревізіонізмі Голокосту.
БібліографіяРедагувати
- Carto, Willis A. Profiles in Populism. (1982) Washington: Flag Press.
ПриміткиРедагувати
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б в Willis Carto
- ↑ Willis Carto and the IHR. Архів оригіналу за 28 вересня 2010. Процитовано 6 вересня 2010.
- ↑ а б Lyons, Matthew N. and Berlet, Chip. Right-Wing Populism in America: Too Close for Comfort. 2000, page 188.
ПосиланняРедагувати
- Інтерв'ю Вілліса Карто на радіо RBN, 12 квітня 2007 року[недоступне посилання з квітня 2019] — MP3[недоступне посилання з квітня 2019]