Вілла Паризіо
Вілла Паризіо (мальт. Villa Parisio) — вілла в місті Лія[mt], Мальта, побудована у XVI столітті родиною Мускаті, яка врешті-решт перейшла до рук сімей Паризіо Мускаті, де Піро та Стрикленд.
| Вілла Паризіо Villa Parisio | |
|---|---|
 | |
| 35°54′14″ пн. ш. 14°26′53″ сх. д. / 35.903818° пн. ш. 14.448058° сх. д.Координати: 35°54′14″ пн. ш. 14°26′53″ сх. д. / 35.903818° пн. ш. 14.448058° сх. д. | |
| Країна |
 Мальта |
| Місто | Лія[mt], Мальта |
| Тип | вілла |
| Тип будівлі | вілла |
| Матеріал | вапняк |
| Перша згадка | 1567 рік |
  Вілла Паризіо Вілла Паризіо (Мальта) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія ред.
Вважається, що вілла Паризіо була побудована десь у XVI столітті як літня резиденція родини Мускаті. Найдавніші згадки про будівлю датуються 1567 роком. У 1797 році її успадкував Паоло Паризіо Мускаті, а після його смерті в 1841 році її передали його дружині Антонії Мускаті Ксара. Віллу придбала леді Маргарет Стрикленд, дружина лорда Стрикленда у 1938 році.[1]
Потім, у 1943 році, віллу придбала Мейбл Стрикленд, яка жила там до своєї смерті в 1988 році.[1] Зараз в ній знаходиться Фонд Стрикленда, що створила Мейбл у 1979 році. Мейбл також заснувала Times of Malta з батьком лордом Стриклендом у 1935 році.[1]
Наразі за право власності на віллу змагаються Фонд Стрикленда та Роберт Горнольд-Стрикленд — єдиний спадкоємець Мейбл Стрикленд.[2]
Сади ред.
Вілла має власні сади, в яких є кілька апельсинових та оливкових дерев. Існує традиція, започаткована ще покійною Мейбл Стрикленд, за якою на Різдво з вілли Паризіо до Букінгемського палацу висилають дерев'яну скриньку з апельсинами, які вирощені в саду вілли.[3]
Примітки ред.
- ↑ а б в Фонд Стрикленда святкує 25-річчя [Архівовано 3 червня 2021 у Wayback Machine.] timesofmalta.com 12.08.2004 (англ.)
- ↑ Посередництво вілли Паризіо не вдається, спадкоємці Стрикленда повертаються до суду [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.] maltatoday.com.mt 04.03.2015 (англ.)
- ↑ Верховний комісар відправляє мальтійські апельсини королеві [Архівовано 21 червня 2020 у Wayback Machine.] gozo.news 04.12.2012 (англ.)