Вікіпедія

Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Нікополь, місто Дніпропетровської обл.

< Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України

НІКОПОЛЬ — місто обласного підпорядкування Дніпропетровської області, райцентр. Порт на р. Дніпро (Каховське водосховище). Населення 147,8 тис. осіб (2001).

Із кінця 16 ст. на місці сучасного Н., в урочищі Микитин Ріг (уперше згадується Е.Лясотою під 1594) існувала контрольована запороз. козаками переправа через Дніпро — Микитин перевіз. 1639 в районі стародавньої переправи козаки на чолі з Ф.Лінчаєм збудували фортецю — Микитинську Січ, яка проіснувала до 1652. Під час російсько-турецької війни 1735—1739 біля перевозу діяла рос. застава, а після закінчення війни — введений карантин. На місці застави виникла козац. слобода, яку стали називати м-ком Микитине (уперше згадується 1740). 1775 перейменоване у Слов’янськ, 1782 — на місто Нікополь. 1784 Н. — містечко Катериносл. пов. Новоросійської губернії. У 18 ст. через Н. проходив чумацький шлях із Лівобережної України в Крим. З 1806 Н. — містечко Олександрівського пов. Катеринославської губернії. Під час Кримської війни 1853—1856 в Н. зусиллями хірурга М.Пирогова організовано тимчасовий військовий шпиталь. Із початком видобування марганцевої руди в Нікопольмарганцевому басейні в місті 1885 засновано з-д землеробських машин та інвентаря, 1896 — чавуноливарний з-д. На поч. 20 ст. екон. розвиткові міста сприяло завершення буд-ва 1903 залізниці Кривий Ріг — Н. — Олександрівськ (нині м. Запоріжжя). У травні 1919 в місті засновано нар. музей красних мист-в, згодом — Нікопольський держ. краєзнавчий музей. Із 1923 Н. — районний центр Криворізької округи. 1928 Н. надано статус міста, а з 1937 — міста обласного підпорядкування Дніпроп. обл. У ході рад. індустріалізації 1935 в місті збудоване одне з найбільших підпр-в чорної металургії УРСР — Нікопольський південнотрубний металургійний з-д. У період Другої світової війни в місті під час окупації діяли підпільні групи на чолі з М.Хилинським, А.Кардашовим, Л.Хлястіковим. У серпні—жовтні 1941 поблизу Н. діяло об’єднання партизан. загонів під кер-вом А.Резниченка.

У 1950—80-ті рр. Н. стає центром пром. вузла, основу якого становили підпр-ва металургії. 1966 став до ладу Нікопольський з-д феросплавів (осн. виробник в Україні агломерату, флюсів, феросплавів).

Екон. потенціал міста складають: металургійна, машинобуд., металообробна, легка та харчова галузі пром-сті.

Література

ред.

ІМіС УРСР: Дніпропетровська область. К., 1969;

  • Акимов А.С. Никополь: Путеводитель. Днепропетровск, 1988;
  • Богуш М.П., Жуковський М.П. Перші згадки про Микитин Ріг (до питання про літочислення Нікополя). В кн.: Збірник рефератів доповідей обласної науково-практичної конференції з історичного краєзнавства. Дніпропетровськ, 1990;
  • Шапошников Г.С. Як виникло місто Нікополь. Нікополь, 1991;
  • Грибовський В. Містечко Микитине і Микитин перевіз: Передісторія міста Нікополя. В кн.: Датування міста як проблема історичної урбаністики: Європейський та український досвід. Дніпропетровськ, 2008.

Джерела

ред.

Автор: О.Г. Бажан.; url: http://history.org.ua/?termin=Nikopol_mst; том: 7

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія_історії_України/Статті/Нікополь,_місто_Дніпропетровської_обл.&oldid=31673405