Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ГЕНЕРАЛЬНЕ МЕЖУВАННЯ

ГЕНЕРАЛЬНЕ МЕЖУВАННЯ

– точне визначення меж земельних володінь поміщиків, козацької старшини, купців, громад державних селян, міст, церков та ін. установ, яке здійснював царський уряд Російської імперії з 60-х рр. 18 ст. до серед. 19 ст. Першу спробу провести земельне розмежування в Лівобережній Україні було зроблено 1729–30 (див. Генеральне слідство про маєтності). По всій імперії Г.м. вперше намагалися провести за указом імп. Єлизавети Петрівни 1754, але це не було здійснено, насамперед тому, що перевірка прав володіння наштовхувалася на опір тих, хто був зацікавлений у збереженні незаконно привласнених земель. На відміну від указу 1754, маніфест імп. Катерини II від 19 верес. 1765 та урядова інструкція 1766 визначали, що незаперечне фактичне володіння на 1765 є підставою для закріплення права володіння на майбутнє. Здійснене за інструкцією 1766 Г.м. (див. також Генеральний опис Лівобережної України) ліквідувало звичаєве право вільної сел. земельної займанщини й закріпило за поміщиками та козац. старшиною земельні маєтності, в т. ч. привласнені сел. і козац. землі. Сприяючи розширенню поміщицького землеволодіння, царський уряд під час Г.м. продав поміщикам за низькими цінами чимало держ. земель.

Проведенням Г.м. керувала ств. при Сенаті межова експедиція, якій були підпорядковані губернські межові канцелярії та повітові межові контори. Внаслідок Г.м. було поділено понад 275 млн десятин землі, виготов-лено близько 200 тис. планів окремих земельних володінь, на основі яких складено повітові межові плани та губернські атласи. Документи Г.м. були юрид. основою в земельних відносинах до 1917. З-поміж документальних архів. матеріалів Г.м. велике наук. значення мають госп. описи землеволодінь, складені землемірами.


Джерела

ред.

Автор: О.К. Струкевич.; url: http://history.org.ua/?termin=Generalne_mezhuvannja; том: 2