Вікіпедія

Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЄНДИК Ростислав-Роман

< Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України

ЄНДИК Ростислав-Роман (псевдоніми — Роман Дмитрович, Роєн; 28.04.1906—16.02.1974) — антрополог, педагог, поет, прозаїк, публіцист, журналіст, громад. та політ. діяч. Проф., дійсний чл. Наукового товариства імені Шевченка (1933). Н. в с. Залуччя (нині село Коломийського р-ну Івано-Франк. обл.) в родині вчителя. В 1920-х рр. вчився в Коломийській г-зії, згодом — на антропологічному від. Львів. ун-ту, продовжив навчання в Берлінському ун-ті. В передвоєнні роки жив у Львові та на Гуцульщині, гуцульському краю присвятив зб. новел «Регіт Арідника» (1937). Як публіцист друкувався у «Вістнику» Д.Донцова, видав кн. про А.Гітлера (1934), зб. оповідань про О.Довбуша «Проклін крові», поезії в прозі «Білі ночі» (обидві — 1936) та драму «Черник» про героя укр. визвол. змагань, сотника Куреня січових стрільців у Києві Ф.Черника (1938). З початком Другої світової війни оселився в осередку укр. біженців у Кракові (нині місто в Польщі), де 1940 опублікував зб. новел із життя західноукр. інтелігенції — «У кайданах раси», «Зов землі» та «В зударі з життям». У повоєнні роки жив у ФРН, працював журналістом, був проф. і ректором (1961—74) Українського техніко-господарського інституту, очолював Дім укр. науки (1963—74); був чл. Укр. нар. ради, багаторічним дописувачем ж. «Шлях перемоги» та газет «Сучасна Україна» (ФРН), «Українські вісті» (Нью-Йорк, США). Автор наук. праць з антропології українців, публіцистичних книжок про Д.Донцова та про героїчне минуле укр. народу і його призначення («Слово до братів», 1955). Найзначніші худож. тв. Є. — поема «Титан» (1948) та зб. новел «Жага» (1957; на неї звернули особливу увагу критики Б.Романенчук, В.Державин, Ю.Клиновий). Товаришував з С.Вінцензом, І.Кошелівцем, С.Ленкавським, Л.Рудницьким.

П. у м. Мюнхен (ФРН).

Твори

ред.

Антропологічні прикмети українського народу. Львів, 1934; Расова будова України. Мюнхен, 1948; Титан: Поеми. Мюнхен, 1948; Бенкет: Мислі. Враження. Рефлексії. Мюнхен, 1951; Тріолети: Поезії. Мюнхен, 1953; Дмитро Донцов – ідеолог українського націоналізму. Мюнхен, 1955; Слово до братів. Мюнхен, 1955; Жага: Новели. Мюнхен, 1957.

Література

ред.
  • Костюк Г. Три книжки. «Сучасна Україна», 1951, 30 верес.; Проф. д-р Ростислав Єндик: Некролог. «Визвольний Шлях», 1974, кн. 3–4;
  • Романенчук Б. Літературна Коломийщина. В кн.: Коломия й Коломийщина. Філадельфія, 1988;
  • Кутинський М. Некрополь України. «Дніпро», 1991, № 9;
  • Шерех Ю. Третя сторожа. К., 1993;
  • Будівський П.О. Олекса Довбуш в історії, фольклорі та літературі. К., 1999;
  • Хороб М. Фольклорно-міфологічні засади прози Ростислава Єндика. «Вісник Прикарпатського університету. Філологія», 1999, вип. 4;
  • Жуковський А. Нарис історії Наукового товариства імені Шевченка в Європі. Львів–Париж, 2000;
  • Ленкавський С. Роман Єндик – муж незалежної думки. В кн.:
  • Ленкавський С. Український націоналізМ. Твори, т. 1. Івано-Франківськ, 2002.

Джерела

ред.

Автор: Г.П. Герасимова.; url: http://history.org.ua/?termin=Endyk_R_R; том: 3

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія_історії_України/Статті/ЄНДИК_Ростислав-Роман&oldid=31644803