Вікіпедія:Джерело не може бути використаним вибірково

Матеріали із джерела зазвичай не можуть бути використані з вибірковим, ситуативним підходом «це твердження подобається — візьму до статті, а це ні — його доданню опиратимуся». Втім, є випадки й коли тиражувати помилку немає жодної потреби. Але якщо джерело вважається вікіпедистами достатньо компетентним, щоб підтверджувати одне твердження, підхід до решти тверджень тієї ж природи зазвичай має бути одним. Це випливає із того, як сформульовані засадничі правила Вікіпедії.

ВП:Авторитетні джерела, ВП:Перевірність, ВП:Нейтральна точка зору не стверджують, що джерела мають подавати істину в останній інстанції. ВП:АД говорить про те, що автор твердження має бути достатньо кваліфікованим у галузі, про яку говорить, ВП:НТЗ говорить про те, що є сенс вказати кілька думок з різних АД, якщо вони не співпадають, а ВП:В говорить, що критерієм для включення є перевірність, а не істинність. Таким чином, джерела, які у Вікіпедії називаються авторитетними або надійними, є лише достатньо якісними для того, щоб твердження з них додати до статті. Яким же є цей нижній поріг якості, колектив вікіпедистів сам підбирає емпірично або після якогось аналізу.

Пояснювальний приклад:

Аналітична стаття певного автора подає висвітлення ходу бойових дій. Якщо ми вважаємо, що автор достатньо компетентний, щоб підтвердити один якийсь епізод звідти, ми маємо прийняти й те, що про інші епізоди з того ж циклу він має той самий рівень компетентності.

Цим підходом ми декларуємо послідовність і відсутність подвійних стандартів у процесі відбору тверджень до статті. Неприйнятною є ситуація, коли вікіпедист на основі лише власних міркувань, переконань чи уподобань вибірково подаває одні твердження з джерела, і опускає чи й чинить перепони для додання інших тверджень з цього джерела тієї ж природи.

Що робити із помилковими твердженнями?

Всі джерела можуть містити неточності і помилки. Більш надійні рідше, менш надійні — частіше. Але якщо джерело загалом визнається як компетнтне для певного циклу статей, навіть за умови очевидної помилки, це помилкове твердження може бути подано у статті. Так досягається нейтральність висвітлення питання.

Пояснювальний приклад:

20 березня 2022 року, під час російського широкомасштабного вторгнення в Україну, низка українських ЗМІ повідомила про знищення танка «Чорний орел». Проте видання Мілітарний вказало на помилковість таких тверджень: на Сумщині було знищено танк Т-80У з комплексом активного захисту «Дрозд». Знищений російський танк Т-80У відрізняється від «Чорного орла» ходовою частиною: Т-80 має шість опорних катків, а «Об'єкт 640» має сім опорних катків.
— зі статті Чорний орел (танк).

Коли не варто тиражувати помилку?

Цей підхід іноді застосовувати невиправдно. Керуйтеся цими рекомендаціями, які за зростанням описують степінь небажаності тиражування помилки:

1. Невідомо як правильно: джерела розходяться або подають кілька значень водночас, нема консенсусу, як правильно. Наприклад, точна дата народження історичної особи не встановлена, і відомі два варіанти: варто зазначити паралельно дві дати з джерелами.
2. Сама по собі помилка значуща: є висвітлення в джерелах власне помилки та контексту навколо її поширення. Наприклад, відомо, що особа мала підроблену дату народження, і на це є джерела: варто поставити основною правильну дату й описати підробку та її обставини.
3. Помилка поширена, але не варта окремої уваги: немає глибокого висвітлення теми помилки, але відомо, яке значення правильне. Наприклад, в авторитетній енциклопедії (рівня ЕІУ чи ЕСУ) переплутана дата народження особи: можна додати примітку на кшталт «в ЕІУ чи ЕСУ помилково так-то».
4. Помилка дрібна й у невеликій кількості (зазвичай авторитетних) джерел, достеменно відомо, як правильно. Наприклад, в якомусь джерелі одрук або плутанина: краще не тиражувати помилку та просто її проігнорувати, або лише згадати про неї на СО.

Про що не говорить це есе

Це есе не стверджує, що якщо джерело використане у статті, то й вся подана інформація у ньому зобов'язана (чи навіть має право) бути перенесена до статті.

У джерелах нерідко змішані різні за природою твердження, тобто з різних предметних областей. І щодо тверджень з однієї царини джерело може вважатися достатньо надійним, а з інших — ні.

Пояснювальний приклад:

Місцеве російське ЗМІ повідомляє про загибель військовослужбовця у війні проти України, наводячи якісь історії про «подвиги в зоні СВО». Проте вікіпедисти можуть мати досягнений консенсус, що такі джерела мають достатню компетенцію лише в тій сфері, щоб бути достатньо надійними для того, щоб повідомити лише факт загибелі і якісь мінімальні особові дані. Компетентність же джерела у тому, що саме відбувалося у зоні бойових дій, може вважатися низькою чи відсутньою.

Пам'ятайте також про неприпустимість надання надмірної ваги твердженням, які висвітлені слабко, або походять із сумнівного за компетентністю джерела. У джерелі, як правило, можна вирізнити головні і другорядні тези. Ніщо у цьому есе не стверджує, що другорядні тези мають бути подані так само, як і головне твердження.

Пояснювальний приклад:

Спільнота плоскоземельників стверджує, що Земля пласка. У статті про форму Землі можна згадати лише факт того, що такі погляди існують, але не переносити до Вікі-статті увесь масив їхніх переконань.

Див. також

• Вікіпедія:Як оцінити якість джерела
• Вікіпедія:Відбір джерел до статті
• Вікіпедія:Авторитетні джерела та зваженість викладу
• Вікіпедія:Зразковий вікіпедист
• Вікіпедія:«Я знаю краще, ніж АД»