Відкрити головне меню

Процес написання статей — це розкриття головної теми, предмету статті, через набір тверджень. Кожне твердження у статті, для забезпечення перевірності, має бути підкріплене джерелом. Для написання статей Вікіпедії користуйтеся надійними джерелами — вторинними, незалежними, від авторитетних авторів, які опубліковані на поважних ресурсах та носіях.

Питання надійності джерела не завжди є очевидним та однозначним, і почасти стає предметом дискусій. У разі виникнення між дописувачами Вікіпедії незгоди щодо надійності джерела, учасники дискусії мають зробити два кроки:

  1. оцінити якість джерела формально;
  2. зрозуміти, чи підходить джерело заданої якості для підкріплення того твердження, щодо якого почалася дискусія.

В рамках цієї настанови описується інструментарій для першого кроку — оцінки якості джерела. Для другого кроку див. Вікіпедія:Відбір джерел до статті.

Про що говорить джерелоРедагувати

Будь-яка оцінка джерела буде неможлива в подальшому, якщо попередньо не встановити — з яких галузей людських знань походять твердження у ньому, і що ж джерело висвітлює. Ідентифікувавши галузь людських знань, можна в подальшому оцінювати наскільки автор є компетентним у цій сфері.

Приклад 1. Коли Трамп говорить про виступ музичного гурту, питання, якого він торкається, належить до сфери музичної освіти, і є компетенцією музичних критиків. Сам Трамп у музиці є звичайною людиною.

Приклад 2. Коли Трамп говорить про те, що Емпайр-Стейт-Білдінг гидкий на вигляд, і його не продаси і за 10 мільйонів доларів, він торкається двох питань одразу. Перше належить до сфери мистецтвознавства та архітектури, і Трамп у цих питаннях є звичайною людиною, а отже не є авторитетом. Проте у питанні вартості нерухомості у Нью-Йорку, Трамп є фахівцем, і його думку можна вважати на рівні авторитетного ріелтора.

Чотири компонентиРедагувати

Джерелом у Вікіпедії, при різних умовах, можуть називати різні сутності — конкретного автора матеріалу чи організацію, яка матеріал видала, сайт, де був опублікований матеріал, або і сам матеріал. Для уникнення плутанини, тут і в подальшому у настанові ми не будемо використовувати термін «джерело» у цих вузьких смислах. Джерело ми розуміємо як комплексну сутність.

Джерело — це набір інформації, матеріал, від автора, що був опублікований на певному носії чи ресурсі, і описує певне питання.

Для оцінки якості джерела, воно має бути проаналізоване за чотирма аспектами:

  1. Авторитетність, кваліфікація або компетенція автора у тій галузі людських знань, яка необхідна для розкриття розглянутого питання. Автором може виступати як окрема людина, так і група конкретних людей. Інколи конкретні імена авторів не повідомляються, і джерело публікується від імені організації.
  2. Незалежність або ангажованість — ступінь інтенсивності зв'язку, що поєднує розглянуте питання та автора. Має бути проаналізовано, чи є у автора свобода висловлюватися щодо цього питання, чи його слова щодо питання можуть вплинути на його добробут чи безпеку;
  3. Поважність або респектабельність ресурсу чи носія — де саме джерело було опубліковане. Поважність ресурсу зазвичай сама по собі є значним фактором, який дозволяє здійснити первинну оцінку якості матеріалу. Опублікований у рецензованому науковому виданні чи часописі матеріал буде загалом значно надійнішим, ніж допис на сайті новин. В свою чергу, допис на сайті новин є значно надійнішим, ніж самвидав — опублікований самостійно на персональному сайті, у блогах чи в соцмережі, запис.
  4. Тип матеріалу у джерелі — це характер самої інформації, яка буває первинною, вторинною, або третинною. Первинна інформація зазвичай є чистим потоком даних, або опис цих даних з мінімальною обробкою. Вторинна інформація — це аналіз, узагальнення та висновки, які робляться на основі інших джерел (первинних, вторинних, чи третинних). Третинна інформація — тільки констатація факту, без наведення пояснень чи аналізу, що побудована на інших вторинних джерелах. Третинна інформація здебільшого подається в енциклопедіях.

АвторитетністьРедагувати

Авторитетність — міра кваліфікації автора твердження у тій галузі, яка безпосередньо стосується порушеного питання.

ступінь пояснення
найвищий науковий ступінь автора, провідний фахівець у галузі світового рівня, міжнародний рівень визнання
дуже високий науковий ступінь автора у цій галузі, державний рівень визнання
високий експерт у цій галузі, фахівець, авторитетна організація відповідного профілю
середній журналіст відповідного профілю, організація із суміжного профілю
нижче середнього значима особа, що має стосунок до галузі або журналіст
низький особа обізнана із питанням
найнижчий хтось

НезалежністьРедагувати

Незалежність або ангажованість — ступінь інтенсивності зв'язку, що поєднує розглянуте питання та автора.

ступінь пояснення
цілком незалежний розглянуте питання не має жодного впливу на автора твердження
практично незалежний лише вкрай віддалені зв'язки пов'язують питання і автора твердження
слабко залежний питання має зв'язок з автором, проте яким чином воно може вплинути на автора важко встановити
дещо залежний питання впливає на автора, проте його добробут не має прямої залежності із питанням
залежний питання стосується кола обов'язків: колег по роботі, підлеглих чи начальства, або конкурентів
дуже залежний питання стосується родичів, друзів, чи, навпаки, ворогів автора
цілком залежний питання безпосередньо стосується автора чи його близьких родичів

Поважність ресурсуРедагувати

Поважність ресурсу є мірилом того, скільки сил, часу, уваги, соціальних зв'язків потребується для того, щоб опублікувати твердження на ньому. Категорія поважності ресурсу, як правило, вже сама по собі дає емпіричну оцінку і перше уявлення щодо загальної якості джерела.

Поважність ресурсу неявно включає в себе безліч аспектів, які сукупно впливають на якість джерела. Оцінивши тільки ресурс, можна мати приблизне уявлення скільки було витрачено часу на підготовку, роботу, етапи перевірки і верифікації твердження, кількість залучених до роботи людей на різних етапах перед публікацією, тощо. Поважність дає також уявлення про те, чи буде твердження, опубліковане на ресурсі, зберігатися незмінним із плином часу, наскільки воно буде доступним, а також які заходи безпеки вжито для його зберігання — чи існують резервні копії, дзеркала, тощо.

ступінь пояснення
найвищий академічне видання
дуже високий рецензоване видання: книга або поважна періодика світового рівня
високий новинні веб-сайти національного рівня, спеціалізовані поважні веб-сайти, книги, журнали, документальний фільм
середній новинні веб-сайти регіонального рівня, тематичні популярні веб-сайти, телепередача
нижче середнього особистий (виділений) веб-сайт, малоповажні «жовті» інтернет-ресурси, ток-шоу
низький соціальна мережа, інтернет-ресурси-«зливні бачки», Youtube
найнижчий інтернет-форум, твітер

ВторинністьРедагувати

Потреба інтерпретувати джерело, чи робити самостійні висновки на основі його матеріалів, а також глибина цих інтерпретацій визначає питання первинності, вторинності чи третинності джерела. Дописувач Вікіпедії не має інтерпретувати факти самостійно — для використання у статтях Вікіпедії рекомендовано використовувати вторинні джерела, які вже містять готові висновки.

Щоб перевірити джерело на первинність чи вторинність для певного питання, слід запитати себе — чи присутній у джерелі аналіз щодо цього питання, чи робляться там узагальнення, спроби дійти якогось висновку щодо нього? Якщо ні — це, імовірно, первинне джерело для цього питання. Саме необхідність трактувати, інтерпретувати і робити самостійні висновки відрізняють первинні джерела від вторинних.

Використання первинних джерел як матеріалу для написання статей є вкрай небажаним, оскільки в такому випадку існує істотний ризик появи Оригінального дослідження, тобто появи тверджень і висновків за авторством дописувачів Вікіпедії, які до того не були озвучені надійними джерелами — поважними авторами із кваліфікацією у цій галузі. Дописувачі Вікіпедії не мають самостійно інтерпретувати первинні та складні джерела, зокрема історичні, технічні та наукові документи. Інтерпретація первинних джерел має бути розкрита у вторинних джерелах авторитетними у цій галузі авторами.

Цілком помилково плутати первинні джерела і першоджерела. Першоджерело — це матеріал, де вперше було опубліковане те чи інше твердження, і це не має нічого спільного із первинністю як характеристикою джерела.

Третинні джерела є продуктом подальшої «дистиляції» вторинних. У третинних джерелах як правило вже не наводяться викладки, пояснення, умовиводи і логічні ланцюжки, характерні для вторинних джерел, де автор пояснює як він дійшов того чи іншого висновку. Натомість, третинне джерело є тільки сухою компіляцією готових тверджень і висновків. Типовими прикладами третинних джерел є енциклопедії, довідники, бюлетені, вебсайти у форматі бази даних з різних галузей, а також документи на кшталт досьє чи резюме. Варто окремо зауважити, що третинність джерела жодним чином не означає його незалежність, авторитетність чи значимість викладеної у ньому інформації. Так, Велика Радянська Енциклопедія була ангажована на користь СРСР; викладена у власному резюме біографія людини не може вважатися абсолютно достовірною і потребує сторонньої перевірки; численні вебсайти-клони Вікіпедії хоча й можуть бути третинними за характером, проте не можуть вважатися авторитетними джерелами.

У Вікіпедії бажано надавати перевагу саме вторинним джерелам перед третинними. Задачею Вікіпедії є надання читачу посилань на матеріали, де читач зможе самостійно ознайомитися із викладками автора, щоб глибше зрозуміти предмет статті і скласти власну думку щодо його природи. Вікіпедія не ставить за мету подання істини, натомість головною цінністю є прагнення до нейтральності, тобто подача усіх значимих точок зору на питання. Саме ознайомлення із вторинними джерелами відповідає задачам, які Вікіпедія окреслює як найважливіші.

ступінь пояснення приклад
чисте первинне джерело масив фактів, даних, чисел без інтерпретації Матеріал з камери відеоспостереження, фотографія, звукоряд
первинне точка зору чи ставлення до питання (події, явища) дослівний досвід людини, що описує відчуття очевидця, чисті спогади від питання (події, явища)
документ оригінал наукової праці,[уточнити] оригінал історичного документу, оригінал нормативного документу Спеціалізовані документи (Кримінальний Кодекс, Конституція, тощо) є складними джерелами. Пряма інтерпретація джерел дописувачами Вікіпедії може бути хибною, і використання цих джерел на підтвердження певного твердження є вкрай небажаним. Потрібні вторинні джерела, що інтерпретують складне джерело.
оброблене первинне якась базова оцінка щодо питання (події, явища) без спроб узагальнень типова замітка у новинах про пригоду; наводить лише факт, не робить спроб інтерпретувати його
третинне джерело інформація лише про подію, що відбулася; про доконаний факт переважно енциклопедії, також досьє або резюме; повідомлення в новинах про завершення добре описаного процесу (запуск новго типу ракети, повідомлення про наукове відкриття)
спрощене вторинне коротка стаття, що у двох словах або поверхнево розкриває суть питання Підручники, хрестоматії, методичні матеріали, статті на неспеціалізованому ресурсі[уточнити]
вторинне джерело анотація, автореферат, якісна стаття статті подібної якості, зазвичай, можуть бути опубліковані у поважній спеціалізованій періодиці

ПрикладиРедагувати

Для прикладу пропонується навести дві крайнощі — ідеальне джерело та найгірше джерело. У якості прикладу візьмемо складну тему, наприклад нинішню російсько-українську війну.

  • Ідеальне джерело — друкована наукова праця визнаного у галузі військових конфілктів історика зі світовим іменем з нейтральної розвинутої країни (Японії, Південної Кореї, Фінляндії чи Австрії) на тему вивчення нинішньої російсько-української війни.
    1. автор є авторитетом у своїй галузі
    2. твердження автора вийшли у формі друкованої наукової праці
    3. автор є абсолютно незалежним від подій, він походить із країни, що не бере участі у конфлікті, і навіть не входить до складу НАТО (чий вплив повсякчас нібито бачить учасник конфлікту — Росія)
    4. праця містить узагальнення щодо причин, передумов, обставин, перебігу подій, результатів та наслідків війни, тобто є вторинним
  • Найгірше джерело — у соцмережі «Одноклассники» з'явилося відео на невідомому акаунті, де місцевий житель розповідає про обстріл його домівки.
    1. автор тверджень не має спеціалізації у військовій справі
    2. твердження автора були опубліковані у соцмережі невідомо ким
    3. автор тверджень є абсолютно залежним від подій — він та його домівка постраждали
    4. твердження є лише переказом того, що їх автор пережив, тобто первинним джерелом

Твітер ТрампаРедагувати

Чи є Твітер Трампа авторитетним джерелом, а якщо точніше — в яких випадках він може вважатися таким? Імовірно, у випадку з перевіреним акаунтом Трампа, саме Твітер Трампа може мати +1 щабель до поважності за шкалою ресурсу.

  • Приклад 1
Трамп пише в своєму Твітері про те, що звільнив свого секретаря
  1. авторитетність — Трамп компетентний у питаннях кадрової політики Білого дому
  2. поважність ресурсу — найнижчий тип поважності ресурсу (+1, бо перевірений, див. початок).
  3. залежність — Трамп залежний щодо події як безпосередній начальник та ініціатор звільнення підлеглого
  4. вторинність — характер матеріалу є первинним

Сумарний підсумок: імовірно, подібний матеріал є сенс короткочасно використати у статті про Секретаря (якщо така є). Проте, керуючись настановами щодо ВП:БЖЛ, інформація не має подаватися як вже доконаний факт звільнення, а лише як повідомлення від Трампа про звільнення. Дуже швидко мають з'явитися статті новинних ресурсів про цю ж новину, використання Твітера має бути замінене при першій нагоді.

Подробиці:
авторитетність автора твердження:високаексперт у цій галузі, фахівець, авторитетна організація відповідного профілю
поважність носія:низькасоціальна мережа, інтернет-ресурси-«зливні бачки», Youtube
незалежність автора:слабко залежнийпитання має зв'язок з автором, проте яким чином воно може вплинути на автора важко встановити
тип джерела:оброблене первиннеякась базова оцінка щодо питання, події, явища без спроб узагальнень: типова замітка у новинах, що лише наводить факт і не робить спроб інтерепретувати його
Докладніше: Вікіпедія:Як оцінити якість джерела
  • Приклад 2
Трамп пише в своєму Твітері про те, що звільнив свого секретаря, оскільки той звинувачений контррозвідкою США у зв'язках з РФ
  1. авторитетність — Трамп компетентний у питаннях кадрової політики Білого дому, і використовує дані від авторитетної у своїй галузі установи
  2. поважність ресурсу — найнижчий тип поважності ресурсу (+1, бо перевірений, див. початок).
  3. залежність — Трамп залежний щодо події як безпосередній начальник та ініціатор звільнення підлеглого
  4. вторинність — матеріал має ознаки вторинного

Сумарний підсумок: матеріал якісніший за рахунок вторинності та посилання на авторитет, тому може тимчасово бути використаний і у якійсь статті, що висвітлює американо-російські відносини (наприклад, у відповідному розділі статті про самого Трампа). Має бути заміненим при першій нагоді на кращі ресурси.

Подробиці:
авторитетність автора твердження:високаексперт у цій галузі, фахівець, авторитетна організація відповідного профілю
поважність носія:низькасоціальна мережа, інтернет-ресурси-«зливні бачки», Youtube
незалежність автора:слабко залежнийпитання має зв'язок з автором, проте яким чином воно може вплинути на автора важко встановити
тип джерела:спрощене вториннекоротка стаття, що у двох словах або поверхнево розкриває суть питання
Докладніше: Вікіпедія:Як оцінити якість джерела
  • Приклад 3
Трамп пише в своєму Твітері про Північний потік з точки зору економіки
  1. авторитетність — Трамп має науковий ступінь бакалавра з економіки, що імовірно може трактуватися як доволі пристойний ступінь авторитетності
  2. поважність ресурсу — найнижчий тип поважності ресурсу (+1, бо перевірений, див. початок).
  3. залежність — Трамп частково залежний від події, оскільки США є конкурентом РФ на європейському ринку газу, і Трамп виступає представником інтересів США
  4. вторинність — матеріал імовірно є вторинним

Сумарний підсумок: матеріал може бути використаним у статті про Північний потік, проте його твердження при використанні у статті не має навіть наближено бути поданим як однозначно істинне, а має бути поданим як точка зору США (в рамках ВП:НТЗ). Має бути заміненим при першій нагоді на кращі ресурси.

Подробиці:
авторитетність автора твердження:середняжурналіст відповідного профілю, організація із суміжного профілю
поважність носія:низькасоціальна мережа, інтернет-ресурси-«зливні бачки», Youtube
незалежність автора:залежнийпитання стосується кола обов'язків: колег по роботі, підлеглих чи начальство, або конкурентів
тип джерела:спрощене вториннекоротка стаття, що у двох словах або поверхнево розкриває суть питання
Докладніше: Вікіпедія:Як оцінити якість джерела
  • Приклад 4
Трамп пише в своєму Твітері про війну на Донбасі
  1. авторитетність — не є спеціалістом із військової справи, авторитетність може оцінюватися за шкалою як середнянижча середнього
  2. поважність ресурсу — найнижчий тип поважності ресурсу (+1, бо перевірений, див. початок).
  3. залежність — Трамп практично незалежний від події, оскільки США мають вкрай опосередкований стосунок до війни, і лише підтримують українську державу у її боротьбі
  4. вторинність — не важливо

Сумарний підсумок: матеріал не може бути використаним ніде.

Подробиці:
авторитетність автора твердження:низькаособа обізнана із питанням
поважність носія:низькасоціальна мережа, інтернет-ресурси-«зливні бачки», Youtube
незалежність автора:практично незалежнийлише вкрай віддалені зв'язки пов'язують питання і автора твердження
тип джерела:
Докладніше: Вікіпедія:Як оцінити якість джерела
  • Приклад 5
Трамп висловлює співчуття в своєму Твітері про кривавий інцидент війни на Донбасі
  1. авторитетність — незастосовно; проте його реакція може трактуватися як реакція лідера держави
  2. поважність ресурсу — найнижчий тип поважності ресурсу (+1, бо перевірений, див. початок).
  3. залежність — Трамп абсолютно незалежний від події
  4. вторинність — первинний матеріал

Сумарний підсумок: матеріал може бути використаним у секції Реакція (див. Обстріл зупинки «Донгірмаш» у Донецьку або Обстріли Маріуполя 24 січня 2015). Має бути заміненим при першій нагоді на кращі ресурси.

Подробиці:
авторитетність автора твердження:середняжурналіст відповідного профілю, організація із суміжного профілю
поважність носія:низькасоціальна мережа, інтернет-ресурси-«зливні бачки», Youtube
незалежність автора:цілком незалежнийрозглянуте питання не має ніякого впливу на автора твердження
тип джерела:оброблене первиннеякась базова оцінка щодо питання, події, явища без спроб узагальнень: типова замітка у новинах, що лише наводить факт і не робить спроб інтерепретувати його
Докладніше: Вікіпедія:Як оцінити якість джерела

Див. такожРедагувати