Віктор Г'юґо Ґрін
Віктор Г'юґо Ґрін (англ. Victor Hugo Green; нар. 9 листопада 1892, Мангеттен — пом. 16 жовтня 1960, Нью-Йорк) — американський поштовий службовець, письменник та турагент з Гарлему (Нью-Йорк)[1]. Найбільш відомий як автор «Зеленої книги» — путівника для чорношкірих автомобілістів, який видавався в США з 1936 по 1966 роки[2].
| Віктор Г'юґо Ґрін | |
|---|---|
| англ. Victor Hugo Green | |
_in_1956.png) | |
| Ім'я при народженні | Віктор Г'юґо Ґрін |
| Народився |
9 листопада 1892 Мангеттен, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США |
| Помер |
16 жовтня 1960 (67 років) Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США |
| Громадянство |
 США |
| Національність | афроамериканці |
| Діяльність | письменник, турагент, листоноша |
| Magnum opus | Зелена книга негритянського автомобілістаd |
«Зелена книга»Редагувати
У період публікації «Зеленої книги» вибір місця ночівлі, ресторану та навіть автозаправних станцій був обмеженим для чорношкірих не тільки у південних штатах, а й за їх межами. Спочатку путівник видавався під назвою «The Negro Motorist Green Book» («Зелена книга негритянського автомобіліста»[en]), а потім «The Negro Travelers' Green Book» («Зелена книга чорношкірих мандрівників»). Ґрін публікував огляди готелів та ресторанів, які ведуть бізнес з афроамериканцями за часів дії в Сполучених Штатах «Законів Джима Кроу» та расової сегрегації. Наклад його видання щорічно становив близько 15 000 примірників.
У 1930-х роках Ґрін почав свою працю зі збору даних про крамниці, мотелі та автозаправні станції в районі Нью-Йорка, які готові були працювати з чорношкірими мандрівниками, і вже у 1936 році опублікував перший путівник[3]. Аналогічні путівники користувалися попитом у євреїв, які також стикалися з дискримінацією під час поїздок[4]. Путівник Ґріна був настільки популярний, що автор згодом розширив його географію, охопивши нові маршрути в Північній Америці.
Після відходу з поштової служби Ґрін продовжив працювати над оновленням «Зеленої книги». Крім того, йому вдалося організувати власний бізнес, пов'язаний з туристичним агентством, яке відкрив у 1947 році.
У популярній культуріРедагувати
- «Зелена книга» — п'єса Келвіна Александра Ремзі, що складається з двох дій, вперше поставлена 15 вересня 2010 року в театрі Лінкольна у Вашингтоні, округ Колумбія[5]; згодом у 2011 році представлена в Атланті, штат Джорджія[6].
- «The Dresser Trunk Project» (2007) — пересувна виставка присвячена подорожам чорношкірих за часів сегрегації, організована Вільямом Дерілом Вільямсом, директором школи архітектури та дизайну інтер'єру Університету Цинциннаті.
- «Зелена книга» — художній фільм 2018 року.
Див. такожРедагувати
ЛітератураРедагувати
- Seiler, Cotten. Republic of Drivers: A Cultural History of Automobility in America. — University of Chicago Press, 2008. — 230 p. — ISBN 978-0226745640.(англ.)
ПриміткиРедагувати
- ↑ Green Book Video Transcript - Route 66 (en). National Center for Preservation Technology and Training[en]. Архів оригіналу за 2017-01-03. Процитовано 2019-01-15.
- ↑ Emma Lacey-Bordeaux and Wayne Drash. (2011-02-25). Travel guide helped African-Americans navigate tricky times (en). CNN. Архів оригіналу за 2011-02-28. Процитовано 2019-01-15.
- ↑ McGee, Celia (2010-08-22). The Open Road Wasn’t Quite Open to All. The New York Times (en). Архів оригіналу за 2015-04-02. Процитовано 2019-01-15. «A Harlem postal employee and civic leader named Victor H. Green conceived the guide in response to one too many accounts of humiliation or violence where discrimination continued to hold strong»
- ↑ Freedom du Lac, J. (2010-09-12). Guidebook that aided black travelers during segregation reveals vastly different D.C.. The Washington Post (en). 0190-8286. Архів оригіналу за 2017-11-11. Процитовано 2019-01-15.
- ↑ The Lincoln Theatre and Theater J present The Green Book (en). Lincoln Theatre. Архів оригіналу за 2011-07-22. Процитовано 2019-01-15.
- ↑ Towne, Douglas (July 2011). African-American Travel Guide. Phoenix Magazine. с. 46. Процитовано 29 липня 2020.