Віктор Г'юґо Ґрін

Віктор Г'юґо Ґрін (англ. Victor Hugo Green; нар. 9 листопада 1892, Мангеттен — пом. 16 жовтня 1960, Нью-Йорк) — американський поштовий службовець, письменник та турагент з Гарлему (Нью-Йорк)[1]. Найбільш відомий як автор «Зеленої книги» — путівника для чорношкірих автомобілістів, який видавався в США з 1936 по 1966 роки[2].

Віктор Г'юґо Ґрін
англ. Victor Hugo Green
Victor Hugo Green (1892-1960) in 1956.png
Ім'я при народженні Віктор Г'юґо Ґрін
Народився 9 листопада 1892(1892-11-09)
Мангеттен, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Помер 16 жовтня 1960(1960-10-16) (67 років)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Громадянство США США
Національність афроамериканці
Діяльність письменник, турагент, листоноша
Magnum opus Зелена книга негритянського автомобілістаd

«Зелена книга»Редагувати

 
«Зелена книга негритянського автомобіліста», 1940 рік

У період публікації «Зеленої книги» вибір місця ночівлі, ресторану та навіть автозаправних станцій був обмеженим для чорношкірих не тільки у південних штатах, а й за їх межами. Спочатку путівник видавався під назвою «The Negro Motorist Green Book» («Зелена книга негритянського автомобіліста»[en]), а потім «The Negro Travelers' Green Book» («Зелена книга чорношкірих мандрівників»). Ґрін публікував огляди готелів та ресторанів, які ведуть бізнес з афроамериканцями за часів дії в Сполучених Штатах «Законів Джима Кроу» та расової сегрегації. Наклад його видання щорічно становив близько 15 000 примірників.

У 1930-х роках Ґрін почав свою працю зі збору даних про крамниці, мотелі та автозаправні станції в районі Нью-Йорка, які готові були працювати з чорношкірими мандрівниками, і вже у 1936 році опублікував перший путівник[3]. Аналогічні путівники користувалися попитом у євреїв, які також стикалися з дискримінацією під час поїздок[4]. Путівник Ґріна був настільки популярний, що автор згодом розширив його географію, охопивши нові маршрути в Північній Америці.

Після відходу з поштової служби Ґрін продовжив працювати над оновленням «Зеленої книги». Крім того, йому вдалося організувати власний бізнес, пов'язаний з туристичним агентством, яке відкрив у 1947 році.

У популярній культуріРедагувати

  • «Зелена книга» — п'єса Келвіна Александра Ремзі, що складається з двох дій, вперше поставлена 15 вересня 2010 року в театрі Лінкольна у Вашингтоні, округ Колумбія[5]; згодом у 2011 році представлена в Атланті, штат Джорджія[6].
  • «The Dresser Trunk Project» (2007) — пересувна виставка присвячена подорожам чорношкірих за часів сегрегації, організована Вільямом Дерілом Вільямсом, директором школи архітектури та дизайну інтер'єру Університету Цинциннаті.
  • «Зелена книга» — художній фільм 2018 року.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Seiler, Cotten. Republic of Drivers: A Cultural History of Automobility in America. — University of Chicago Press, 2008. — 230 p. — ISBN 978-0226745640.(англ.)

ПриміткиРедагувати

  1. Green Book Video Transcript - Route 66 (en). National Center for Preservation Technology and Training[en]. Архів оригіналу за 2017-01-03. Процитовано 2019-01-15. 
  2. Emma Lacey-Bordeaux and Wayne Drash. (2011-02-25). Travel guide helped African-Americans navigate tricky times (en). CNN. Архів оригіналу за 2011-02-28. Процитовано 2019-01-15. 
  3. McGee, Celia (2010-08-22). The Open Road Wasn’t Quite Open to All. The New York Times (en). Архів оригіналу за 2015-04-02. Процитовано 2019-01-15. «A Harlem postal employee and civic leader named Victor H. Green conceived the guide in response to one too many accounts of humiliation or violence where discrimination continued to hold strong» 
  4. Freedom du Lac, J. (2010-09-12). Guidebook that aided black travelers during segregation reveals vastly different D.C.. The Washington Post (en). 0190-8286. Архів оригіналу за 2017-11-11. Процитовано 2019-01-15. 
  5. The Lincoln Theatre and Theater J present The Green Book (en). Lincoln Theatre. Архів оригіналу за 2011-07-22. Процитовано 2019-01-15. 
  6. Towne, Douglas (July 2011). African-American Travel Guide. Phoenix Magazine. с. 46. Процитовано 29 липня 2020. 

ПосиланняРедагувати