Вікторія (річка)

річка в Австралії

Вікто́рія[1] (англ. Victoria River) — найдовша річка в Північній території (Австралія). Впадає у Тиморське море.

Вікторія
Річка Вікторія
Басейн річки Вікторія
17°50′35″ пд. ш. 130°06′13″ сх. д. / 17.84305555558377776° пд. ш. 130.10361111113778065° сх. д. / -17.84305555558377776; 130.10361111113778065
Витік
• координати 17°50′35″ пд. ш. 130°06′13″ сх. д. / 17.84305555558377776° пд. ш. 130.10361111113778065° сх. д. / -17.84305555558377776; 130.10361111113778065
Гирло Тиморське море
• координати 14°56′50″ пд. ш. 129°33′15″ сх. д. / 14.94722222224977948° пд. ш. 129.55416666669776760° сх. д. / -14.94722222224977948; 129.55416666669776760
Країни: Австралія
Прирічкові країни: Австралія
Регіон Північна територія
Довжина 560 км
Площа басейну: 70 090 км²
Середньорічний стік 140
Притоки: Wickham Riverd, Baines Riverd, Bullo Riverd, Camfield Riverd, Armstrong Riverd і Angalarri Riverd
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Географія ред.

Річка бере свій початок у горбкуватій місцевості на висоті 370 м на півночі від Хукер-Крік[2]. Довжина — 560 км. Упадає в затоку Жозеф-Бонапарт в Тиморському морі через затоку Куїнс-Чаннел.

На березі річки розташовано кілька невеликих поселень: Вікторія-Рівер-Даунс, Куліба.

Історія ред.

Річка була вперше досліджена в 1839 році британським капітаном Дж. Уікемом (англ. J. C. Wickham), що назвав її на честь британської королеви Вікторії[3]. Подальше вивчення річки просувалося дуже повільно: тільки через 16 років інший мандрівник Огастус Чарльз Грегорі (англ. Sir Augustus Charles Gregory) досліджував естуарій Вікторії. З командою з 18 чоловік і декількох учених Грегорі здійнявся нагору за течією й досліджував приплив Вікторії, Стертс-Крік. В 1879 році річка була вивчена експедицією Олександра Форреста[3].

Примітки ред.

  1. Атлас світу, 2005.
  2. Victoria River (англійською) . Encyclop?dia Britannica Online. Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 20 вересня 2008.
  3. а б Victoria River (англійською) . The Sydney Morning Herald. 8 лютого 2004. Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 20 вересня 2008.

Література ред.

Посилання ред.