Військово-повітряні сили Естонії (1918—1940)

Військово-повітряні сили Естонії — один з трьох родів військ в Збройних силах Естонії, що існував у період 19181940 років.

Військово-повітряні Сили Естонії
Емблема ВПС Естонії
На службі1918—1940
КраїнаЕстонія Естонія
ВидПовітряні сили
ТипЗбройні сили Естонії
У складіМіністерство оборони Естонії
Штандартблакитний
Війни/битвиГромадянська війна в Росії
Війна за незалежність Естонії
Авіація
Ударні літакиPotez 25
Бомбард.Short Type 184
White and Tompson NT.2
Friedrichshafen F 41
De Havilland DH-9
Halberstadt C V
Potez 25
ВинищувачіSopwith Camel F-1
SPAD S.VII
Gourdou-Leseurre GL-2
Bristol Bulldog
РозвідникиRAF B.E.2c
Hawker Hart
Henschel Hs 126
PN-3
PTO-4
Навчальні літакиAvro 504
Avro Tutor Type 621
PON-1
Miles M.14 Magister
PTO-4

Історія

ред.

Період війни за незалежність

ред.

Основою для створення Збройних сил Естонії стали деякі частини, що були сформовані в ході Першої світової війни. За розпорядженням Тимчасового уряду Естонії у квітні 1917 року почалося створення перших естонських підрозділів національної армії. У листопаді 1918 року був сформований льотний загін, у грудні перетворений в роту, а в березні 1919 року — в авіаційний загін. Парк авіації складався з літаків, що залишилися від російської армії, Північно-Західної (білогвардійської) армії Юденича, наданих Фінляндією та Великою Британією, а також захоплених трофеями. До кінця 1919 року Військово-Повітряні Сили Естонії налічували до 40 літаків[1].

 
Штандарт ВПС Естонії

Міжвоєнний період

ред.

У 1921 році військово-повітряні сили, що стали окремим родом військ, сформували авіаційний полк, що базувався в Таллінні і підпорядковувався, при цьому, Штабу внутрішніх військ. Наступне розширення естонських військово-повітряних сил припав на 1930 рік. Талліннський авіаполк був розгорнутий в окремі дивізіони[2].

Перед анексією

ред.

2 березня 1939 уряд Естонії уклав з англійською фірмою «Wikkers Supermarme» контракт на поставку дванадцяти літаків «Спитфайр» на суму 151 255 фунтів стерлінгів. Перші два літаки повинні були бути передані до 31 серпня того ж року, наступні два — до 29 лютого 1940 року і ще вісім — до 30 червня 1940 року.

Вже 11 липня 1939 року до відправлення в Естонію були готові «Спітфайри» Mk. I L1046 і L1037. Однак через загальну нестабільність ситуації, що склалася в Європі до кінця літа, англійський уряд спочатку призупинив виконання контракту, а потім 13 вересня 1939 року розірвав його і реквізував обидва «Спитфайра», які призначалися Естонії.

Останні роки існування

ред.

На 1940 рік, у зв'язку з закупівлею нової техніки планувалося провести переформування Збройних сил (і авіації, в тому числі). Однак, у зв'язку з анексією Естонії СРСР плани не були втілені в життя. На період зовнішньої експансії СРСР ВПС Естонської республіки налічували 42 літаки[3].

Штатна організація з 1930 року

ред.

Після реформ і реорганізацій 1930 року ВПС Естонії складалися з наступних частин:

  • авіаційна база
  • льотна школа
  • окремий дивізіон Таллінн
  • окремий дивізіон Раквере
  • окремий дивізіон Тарту
  • Управління ППО, якому підпорядковувалися Авіація і Артилерійська група ППО (сформована в ході тих же перетворень 1930).

Морська авіація

ред.

У 1932 році був створений Загін морської авіації, для виконання розвідувальних польотів над територіальними водами Естонії у Балтійському морі. Дана штатна одиниця була розформована у 1939 році в зв'язку з недостатністю авіаційного парку.

Озброєння

ред.

Іноземна техніка

ред.

На озброєнні ВПС Естонії до 1935 року не було власної техніки. Всі зразки авіапарку були або трофейними або придбаними у міжвоєнний період для посилення обороноздатності держави.

 
Позначення на авіатехніці

Так, ВПС Естонії у своєму складі мали:

  • 5 розвідувальних літаків Hawker Hart (Велика Британія)
  • 7 розвідувальних літаків Henschel Hs 126 (Німеччина)
  • британські літаки Avro 504, Short Type 184, RAF B.E.2c, White and Tompson NT.2, Sopwith Camel F-1, De Havilland DH-9, Halberstadt C V, Armstrong Whitworth Siskin Mk.III, Bristol Bulldog, Avro Tutor Type 621
  • німецькі літальні апарати Friedrichshafen F 41, DFW C V
  • французькі літаки SPAD S.VII та Gourdou-Leseurre GL-2, Potez 25
  • чехословацький літак Letov S-328[4]

Власна авіатехніка

ред.

З 1935 року у ВПС Естонії почали надходити зразки розробленої в країні власної авіатехніки. Так, станом на 1939 рік на озброєнні ВПС країни знаходилося 7 літальних апаратів власного виробництва. Серед них:

 
Літак РТО-4А
  • 4 PON-1 (1935 рік випуску)
  • 2 PTO-4 (1938 рік випуску)[5]
 
Навчальний літак PTO-4
  • 1 Post & Neudorf PN-3 (1939 рік випуску)[6]

Льотна школа ВПС Естонії

ред.

1 вересня 1919 року була заснована національна Льотна школа. Її перші випускники (17 осіб) поповнили лави ВПС у 1921 році. В цілому, з 1919 по 1940 роки льотну школу пройшли 457 осіб. З них: 177 пілотів, 37 спостерігачів, 235 механіки авіації і 8 зброярів[3].

У складі РСЧА та Вермахту

ред.

ВПС Естонії частково увійшли в РСЧА під назвою 22-й корпусного авіазагону, а ще частина була відтворена вже 1941 року як Спеціальна ескадрилья Бушманна у складі Люфтваффе[7].

Примітки

ред.
  1. Авиация Гражданской войны. Eesti Õhuvägi в эстонской войне за независимость. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  2. Эстония. Энциклопедический справочник. — Издательство Эстонской энциклопедии. Таллин. 2008.
  3. а б В. Морозов. Авиация Эстонии /Наши соседи/ Зефиров М. В. Асы Второй мировой войны: Союзники Люфтваффе: Эстония. Латвия. Финляндия. — М.: ООО «Издательство АСТ», 2003
  4. Aviadejavu. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  5. Історія авіації. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  6. Андрей Крумкач. Ближний фронтовой разведчик/тренировочный самолёт Post & Neudorf PN-3
  7. Зефиров М. В. Асы Второй мировой войны: Союзники Люфтваффе: Эстония. Латвия. Финляндия. — М.: ООО «Издательство АСТ», 2003.

Література

ред.
  • Андрей Крумкач. Ближний фронтовой разведчик \ тренировочный самолёт Post & Neudorf PN-3
  • Airwar.valka.cz. Muzeum. AirWar — Aviotehase PN-3
  • Эстония. Энциклопедический справочник. — Издательство Эстонской энциклопедии. Таллин. 2008.
  • Aleks Kivinuk. Eesti sõjalised. Autasud ja rinnamärgid 1918—1940. — Tallinn: 2005.
  • Авиация Гражданской войны. Eesti Õhuvägi в эстонской войне за независимость [Архівовано 11 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  • В. Морозов. Авиация Эстонии /Наши соседи/ Зефиров М. В. Асы Второй мировой войны: Союзники Люфтваффе: Эстония. Латвия. Финляндия. — М.: ООО «Издательство АСТ», 2003.