Воєнне мистецтво

Воєнне мисте́цтво (ВМ) — галузь воєнної науки; наука про воєнні, антитерористичні, партизанські, миротворчі дії та збройну боротьбу в цілому; наука про організоване застосування зброї і техніки особовим складом військових формувань в ході воєнних, антитерористичних, партизанських, миротворчих дій та збройної боротьби в цілому.

Воєнне мистецтво (у широкому розумінні стосовно солдатів) — це вміння творчо і майстерно застосовувати зброю і техніку особовим складом у збройній боротьбі; (у широкому розумінні стосовно командирів, командувачів) — це вміння творчо і майстерно керувати військовими формуваннями при веденні боїв, операцій та інших дій.

Об'єктом дослідження (вивчення) воєнного мистецтва є організоване застосування зброї і техніки в ході воєнних, антитерористичних, партизанських та миротворчих дії. Предметом дослідження воєнного мистецтва є операції, бої та інші форми воєнних, антитерористичних партизанських дій та миротворчих дій.

Воєнні дії — це організоване застосування зброї і техніки особовим складом законно створених військових формувань супротивних сторін у збройній боротьбі.

Воєнні дії класифікуються:

- за видами - наступ і оборона. Наступ — це вид воєнних дій, суттю якого є організоване застосування зброї і техніки особовим складом законно створених військових формувань сторони, яка здійснює напад (агресію) у ході збройної боротьби. Протилежним явищем наступу є оборона. Контрнаступ — це різновид наступу (наступ на наступаючого з положення оборони; вид воєнних дій оперативного і стратегічного рівня).

Оборона — це вид воєнних дій, суттю якого є організоване застосування зброї і техніки особовим складом законно створених військових формувань сторони, яка здійснює відбиття нападу (агресії) у ході збройної боротьби. Протилежне явище обороні є наступ ;

- за рівнями — стратегічний, оперативний, тактичний в ході ведення воєнних дій стратегічного і оперативного рівнів можуть виникати оперативно-стратегічний та оперативно-тактичний рівні відповідно. Рівень воєнних дій визначається значимістю завдань, які виконуються.

Стратегічний рівень воєнних дій — це рівень воєнних дій в ході яких вирішуються стратегічні бойові завдання, а на оперативно-стратегічному рівні вирішується частка стратегічного завдання (оперативно-стратегічного завдання).

Оперативний рівень воєнних дій — це рівень воєнних дій в ході яких вирішуються оперативні бойові завдання, а на оперативно-тактичному рівні вирішується частка оперативного завдання (оперативно-тактичного завдання);

Тактичний рівень воєнних дій — це рівень воєнних дій в ході яких вирішуються тактичні бойові завдання.

- за типами (воєнні дії на суші, на воді (морі) і в повітрі).

- за формами (бій, бойовище, операція, битва, бойові дії і удар). Форми воєнних дій –– це спосіб збереження (розкриття) змісту воєнних дій за їх видами, рівнями і типами.

Наступальні (оборонні) бої і операції характеризуються змістом наступу (оборони), дій на суші і на усіх рівнях воєнних дій.

Протиповітряні і повітряні бої і операції характеризуються змістом дій у повітрі, на суші і на усіх рівнях воєнних дій.

Морські (річкові, озерні) бої і операції характеризуються змістом дій на воді, суші і у повітрі і на усіх рівнях воєнних дій.

Миротворчі дії — це організоване застосування зброї і техніки особовим складом законно створених військових формувань нейтральної сторони між супротивними сторонами у збройній боротьбі.

Антитерористичні дії — це організоване застосування зброї і техніки особовим складом законно створених і незаконно створених військових формувань супротивних сторін у збройній боротьбі.

Партизанські дії — це організоване застосування зброї і техніки особовим складом незаконно створених добровольчих військових формувань проти ворожої сторіни у збройній боротьбі.

Складові ВМ

Воєнне мистецтво розділяється на три складові елементи:

Такий розподіл породжений наявністю специфічних особливостей ведення воєнних, антитерористичних, партизанських, миротворчих дій та збройної боротьби в цілому різних рівнів, що дозволяє кожному складовому елементові конкретно і цілеспрямовано досліджувати організоване застосування зброї і техніки на тактичному, оперативному і стратегічному рівнях, яке відноситься до його предмету.

Стратегія, оперативне мистецтво і тактика є складовим елементом воєнного мистецтва. За логікою мови, складові елементи воєнного мистецтво мають називатися стратегічне, оперативне і тактичне мистецтво, про що свідчать воєнно-енциклопедичні словники 30-х років ХХ сторіччя. Такий підхід, щодо назв складових воєнного мистецтва виключить вживання в мовах інших наук термінів "тактика" і "стратегія". Наприклад: стратегія чи тактика вирощування великої рогатої худоби.

Стратегічне мистецтво (у сучасному розумінні стратегія) — це теорія і практика підготовки та ведення операцій стратегічних об’єднань та збройної боротьби в цілому; наука про воєнні, антитерористичні, партизанські, миротворчі дії стратегічного рівня, наука про операції стратегічних об’єднань.

Структурно стратегічне мистецтво містить: стратегічне мистецтво підготовки та ведення операцій стратегічних об’єднань та стратегічне мистецтво підготовки та ведення збройної боротьби.

Оперативне мистецтво — це теорія і практика підготовки та ведення операцій оперативних об’єднань; наука про воєнні, антитерористичні, партизанські, миротворчі дії оперативного рівня, наука про операції оперативних об’єднань.

Структурно оперативне мистецтво містить: оперативне мистецтво підготовки та ведення операцій оперативних об’єднань видів Збройних сил, а також формувань і закладів Тилу та Озброєння.

Тактичне мистецтво (у сучасному розумінні тактика) — це теорія і практика підготовки та ведення боїв з’єднань, частин і підрозділів родів військ (сил) та спеціальних дій військових формувань і закладів всебічного забезпечення; наука про воєнні, антитерористичні, партизанські, миротворчі дії тактичного рівня; наука про бої та інші дії тактичних військових формувань.

Структурно тактичне мистецтво містить: тактичне мистецтво підготовки та ведення боїв та інших дій тактичних військових формувань. (Гончарук М. Г.)

Стратегія

Докладніше: Військова стратегія

Національна воєнна стратегія — це система наукових знань про характер воєнних конфліктів, шляхи їх запобігання військовими засобами, підготовка держави до оборони, будівництво, підготовка та застосування Збройних Сил для захисту суверенітету, політичної незалежності і територіальної цілісності України, а також галузь практичної діяльності вищого політичного та військового керівництва щодо підготовки держави і Збройних Сил до війни та керівництва ними під час ведення воєнних дій з метою відбиття агресії.

В цілому об'єктом дослідження воєнної стратегії є воєнний конфлікт (повномасштабна війна чи збройний конфлікт). Предметом національної воєнної стратегії є головна, специфічна сторона воєнних конфліктів — збройна боротьба, воєнні дії стратегічного масштабу та безпосередньо воєнні аспекти підготовки держави до оборони.

Оперативне мистецтво

Докладніше: Оперативне мистецтво

Оперативне мистецтво, як самостійна галузь воєнного мистецтва, охоплює теорію і практику підготовки та ведення загальновійськових (загальнофлотських), самостійних і спільних операцій, а також бойових дій (операцій) об'єднань видів Збройних Сил.

Складовими частинами оперативного мистецтва є:

загальновійськове оперативне мистецтво;
оперативне мистецтво військ ППО;
оперативне мистецтво ВПС;
оперативне мистецтво ВМС;
оперативне мистецтво Тилу Збройних Сил України.

Теорія оперативного мистецтва — проводить дослідження закономірностей, зміст і характер сучасних операцій і інших форм оперативного застосування об'єднань; розробка способів підготовки і ведення операцій (бойових дій), способів і методів організацій і підтримання взаємодії, всебічного забезпечення військ (сил), які беруть участь у операції (бойових діях) і управління ними; розробка оперативних вимог до організацій і озброєння об'єднань; вироблення рекомендацій до оперативного обладнання території країни; вивчення поглядів імовірних противників на ведення воєнних дій оперативного масштабу.

Практика оперативного мистецтва охоплює діяльність командування, штабів і військ (сил) щодо підготовки і ведення операцій управління військами (силами) і всебічного забезпечення операцій (бойових дій).

Тактика

Докладніше: Тактика

Тактика — найбільш масова галузь воєнного мистецтва. Тактика охоплює теорію і практику підготовки і ведення бою підрозділами, частинами, з'єднаннями різних видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ.

Теорія тактики досліджує закономірності, характер і зміст бою, розробляє способи його підготовки і ведення.

Практика тактики охоплює діяльність командирів, штабів і військ (сил) по підготовці і веденню бою.

Див. також

Джерела

Радянська військова енциклопедія. «ВАВИЛОН — ГРАЖДАНСКАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 2. — С. 211. — ISBN 00101-236. (рос.)

Література

Еволюція воєнного мистецтва : навч. посіб.: у 2 ч. Ч. 1 / [Д.В. Вєдєнєєв, О.А. Гавриленко, С.О. Кубіцький та ін.; за з аг. ред. В.В.Остроухова]. - Київ: Нац. акад. СБУ, 2017. - 276 с.
Еволюція воєнного мистецтва: навч. посіб.: у 2 ч. Ч. 2 / [Д.В.Вєдєнєєв, О.А.Гавриленко, С.О.Кубіцький та ін. ; за заг. ред. В.В.Остроухова]. - Київ: Нац. акад. СБУ, 2017. - 336 с.
Свечин А. А. Эволюция военного искусства с древнейших времен до наших дней. Т. 1—2. М., 1927—28;
Триандафиллов В. К. Характер операций современных армий. Изд.. 4-е. М., 1937;
Шапошников Б. М. Мозг армии. Кн. 1—3. М., 1927—29;
Шапошников Б. М" Воспоминания. Военно-научные труды. М., 1974, с, 387–558;
Разин Е. А. История военного искусства. Т. 1—3. М., 1955—61;
Строков А. А. История военного искусства. Т. 1—3. М., 1955—67.
Гончарук М. Г. Форми воєнних дій. // Труди академії — 1998. № 2 — с.26-30.
Гончарук М.Г. Воєнне мистецтво: об’єкт і предмет. // Труди академії - 1999. №19 - с.28-32.
Гончарук М.Г. Мистецтво взагалі і воєнне мистецтво зокрема. // Труди академії - 2001. №30 – с30-34.
Гончарук М.Г., Швалючинський В.В. Форми воєнних дій загальновійськових формувань і способів їх ведення. // Труди університету - 2014. № 6(127) - с.44-46.