Відкрити головне меню

«Війна і мир» (англ. War and Peace) — британський драматичний телесеріал, прем'єра якого відбулась на каналі BBC One у січні 2016 року. Шестисерійна адаптація роману «Війна і мир» Льва Толстого була написана Ендрю Дейвісом[1][2][3][4][5][6].

Війна і мир
War and Peace
Постер Війна та мир.jpg
Телеканал(и) Велика Британія BBC One
Велика Британія BBC One HD
Україна Україна
Жанр Драма
Тривалість серії 60 хвилин
Компанія BBC Cymru Wales
Дистриб'юція:
The Weinstein Company
(США, Канада та Китай)
BBC Worldwide
Сценарист Ендрю Дейвіс
Країна-виробник Велика Британія Велика Британія
Мова оригіналу англійська
Кількість сезонів 1
Кількість серій 6
Схожі передачі Війна і мир (телесеріал, 1972)
Посилання

СюжетРедагувати

Армія Наполеона Бонапарта почала завойовницькі походи, в той час як багато хто в Москві про це навіть не чули. У Москві всі жили своїм звичайним життям. В будинку Ростових готувалися відзначати іменини двох Наташ — графині і її дочки. Маленька Наташа, спостерігаючи за таємной любов'ю її Брата Миколи і Соні, теж мріє про щасливе кохання. У зв'язку з хворобою батька з Парижа до Москви повертається П'єр. Крім П'єра на іменини приходить ще багато інших людей, в їх числі друг П'єра Князь Андрій Болконський з дружиною Лізою, князь Василь Курагін з дочкою — красунею Єлена і Марія Дмитрівна, яка бажає допомогти П'єру влаштувати своє життя. На цьому балі Наташа закохується в Андрія. Після зазначених подій Андрій іде на війну з Наполеоном. У союзі з австрійцями російські війська борються з французами в битві під Аустерліцом, і програють її. Андрій повертається до батька, у якого він залишив дружину. Ліза народивши, вмирає. Андрій з тієї пори думає, що життя скінчилося. Але побачивши Наташу, і потанцювавши з нею на балу, він закохується в неї. Після цього робить їй пропозицію. Вона погоджується. Але батько говорить, що він одружується на ній через рік. Коли майже рік проходить, син князя Курагіна Анатоль спокушає Наташу і хоче забрати її. Але йому заважає П'єр. Наташа розуміє, яке зло вона зробила Андрію, і просить П'єра сказати Андрію, щоб він простив її. Андрій не може пробачити і йде на війну. У битві при Бородіно його смертельно ранять. Ранять і Анатоля. Вони зустрічаються. Анатоль вмирає. І Андрій прощає Наташу, і любить її Божеською любов'ю. П'єр відвозить його до Наташі. Вони зустрічаються. Наташа просить Андрія про прощення, той у відповідь зізнається їй у коханні. Вона починає піклуватися про нього, але від ран він помирає. У війні перемагають росіяни. Брат Наташі Микола доходить до Парижа, і залишає службу. Він одружується на Марії Болконській. Соня виходить заміж за генерала Денисова. Наташа виходить заміж за П'єра.

В роляхРедагувати

Сюжетні невідповідності між романом Толстого і кінофільмомРедагувати

  • Сильно змінений епілог роману:
У романі Соня не виходить заміж за Денисова (як у фільмі), але живе в будинку Миколи Ростова — «вона, як кішка, прижилася не до людей, а до будинку»" (Толстой).
  • У фільмі Єлена Безухова помирає від сифілісу або від віспи, заразившись від коханця з найближчого оточення Наполеона. У романі вона помирає через ускладнення наслідків аборту:

Графиня «довірилась якомусь італійському лікареві, що лікував її якимсь новим і незвичайним способом...»; хвороба «виникла від незручності виходити заміж разом за двох чоловіків і <...> лікування італійця полягало в усуненні цієї незручності; але <...> слово angine повторювалося з великою приємністю...» (Т. IV, ч. I, гл. I)[7] Графиня Безухова «нагло померла від тієї страшної хвороби, яку так приємно було вимовляти. <...> Але в інтимних гуртках розповідали подробиці про те, як le médecin intime de la Reine d'Espagne приписав Елен невеликі дози якихось ліків, щоб вони певним чином подіяли; але як Елен, страждаючи від того, що старий граф підозрював її, і від того, що чоловік, якому вона писала <...>, не відповідав їй, раптом прийняла величезну дозу виписаних їй ліків і померла в муках раніше, ніж могли надати допомогу...» (Т. IV, ч. I, гл. II)[7]

  • Зовнішність Клеманс Поезі абсолютно не відповідає образу Наташі Ростової. У романі вона описується як темноволоса, темноока, висока дівчина, а Поззі є невисокою блакитноокою блондинкою.
  • В романі Микола Ростов був секундантом Долохова, а не П'єра.
  • Під час битви під Аустерліцем імператору Олександру Першому було 28 років. Граючому його Ігорю Костолевському на момент зйомок було 59.
  • У фільмі відсутній епізод в салоні Ганни Павлівни Шерер. Всі важливі зустрічі та діалоги перенесені на епізод іменин у Ростових.
  • У фільмі князь Андрій Болконський прощає Анатоля Курагіна на полі Бородінської битви, після того як його поранили. У романі князь Андрій потрапляє в госпіталь, де лежить на сусідній койці, вже з відрізаною ногою, Анатоль Курагін. І прощає його Болконський подумки, а не полум'яним рукостисканням, як це показали у фільмі.
  • У фільмі П'єр зустрічає Наташу Ростову, після розграбування Москви французами, грає на піаніно в зруйнованому будинку. У романі він зустрічає її у княжни Мар'ї, вже зовсім змінену.
  • У фільмі образ П'єра описаний невірно. За романом Льва Миколайовича Толстого П'єр — це «товстий, незграбний ведмідь», у фільмі ж він худий; але незграбність була передана вірно.
  • Крім того, у фільмі немає згадок про старшу дочку Ростових — Віру.

ПриміткиРедагувати

  1. Plunkett, John (18 February 2013). BBC returns to Tolstoy's War and Peace. The Guardian. Процитовано 25 January 2014. 
  2. Furness, Hannah (18 February 2013). War and Peace comes to the BBC in 'epic' Andrew Davies drama. The Daily Telegraph. Процитовано 25 January 2014. 
  3. Jackson, James (18 February 2013). Andrew Davies to adapt War and Peace for the BBC. The Times. Процитовано 25 January 2014. 
  4. Lazarus, Susanna (18 February 2013). Andrew Davies to adapt War and Peace for BBC1. Radio Times. Процитовано 25 January 2014. 
  5. Walsh, John (19 February 2013). War, peace, not much else: Andrew Davies is condensing Tolstoy's epic into a six-hour series. The Independent. Процитовано 25 January 2014. 
  6. Jeffery, Morgan (18 February 2013). BBC One to adapt 'War and Peace' as six-part drama for 2015. Digital Spy. Процитовано 25 January 2014. 
  7. а б «Війна і мир», переклад Кундзича.

ПосиланняРедагувати