Візуальна новела

інтерактивна фантастична гра

Візуальна новела[1][2] (яп. ビジュアルノベル, латиніз. bijuaru noberu, англ. visual novel, дослівно «візуальний роман») — жанр відеоігор, в якому історія подається гравцеві з допомогою статичних зображень, текстових блоків і звуків.

Зображення, що показує типову візуальну новелу. Характерні елементи: фон, зображенням персонажа та текстове вікно

Ступінь інтерактивності в таких іграх зазвичай низький, і гравцю лише зрідка потрібно зробити певний вибір, зокрема — вибрати варіант відповіді в діалозі. Персонажі цих ігор зазвичай виконані в стилі аніме, який, як і візуальні новели, виник в Японії. 70 % ігор для ПК, які видаються в Японії, відносяться саме до цього жанру[3].

Нерідко візуальні новели помилково ототожнюють із симуляторами побачень. Різниця в тому, що у візуальній новелі акцент робиться на сюжеті, який більш-менш фіксований і не обов'язково містить романтичні елементи, а в симуляторі побачень — на взаєминах із нечисленними персонажами за достатньої свободи дій.

Особливості ред.

Візуальні новели відрізняються низьким рівнем інтерактивності, в основному вимагаючи від гравця лише натискання певної кнопки для переходу до наступного уривка тексту або сцени (у більшості ігор є клавіша для швидкого пропуску сцен).

Велика частина візуальних новел має розгалужений сюжет і кілька варіантів кінцівки, у такому випадку гравцеві в певні моменти пропонується зробити вибір між різними варіантами дій чи відповідей у діалозі, таким чином визначаючи подальші події у грі. Структура оповідання працює як в інтерактивних книгах, популярних у 1990-ті рр. Однак у візуальних новелах фабула зазвичай складніша, а розкриття характерів персонажів набагато глибше, ніж у вищезгаданих книгах для дітей. Візуальні новели схожі на текстові квест-ігри, але мають різне коріння та переслідують інші цілі. З огляду на слабкий сюжет в більшості сучасних ігор, шанувальники вважають спосіб оповідання візуальних новел сильною стороною цього жанру.

Деякі візуальні новели не обмежуються одним жанром і містять елементи інших. Наприклад, в Symphonic Rain, де гравцеві потрібно зіграти на чомусь віддалено схожому на музичний інструмент, для переходу до наступної сцени треба набрати достатньо очок. Часто такі мініігри пов'язані зі сюжетними предметами.

Деякі прості ігри не містять моментів вибору взагалі. Зазвичай, фанатські твори, які досить популярні. Для них існує декілька безкоштовних рушіїв та інструментів для спрощення розробки. Найвідоміші — NScripter, KiriKiri і Ren'Py.

У багатьох візуальних романах персонажів озвучують професійні сейю. Головний герой часто залишається без озвучення, на відміну від інших. Музика зазвичай пишеться спеціально для відеогри, однак можливі й винятки, наприклад, Crescendo, у якій використовуються популярні пісні та класична музика.

Стиль ред.

Стиль оповіді у візуальних новелах дещо відрізняється від друкованих книг. Здебільшого розповідь ведеться від першої особи, і спостерігачем усіх подій є протагоніст. Дуже часто розповідь ділиться не на глави, а дні, що дозволяє підбити підсумок минулого дня.

Графіка візуальних новел складається з набору зображень тла (зазвичай один на локацію) і зображень персонажів, які накладаються згори. Перспектива, зазвичай,  — це своєрідний вид від першої особи. У ключові моменти історії показуються спеціальні CG-арти: детальніші малюнки, створені спеціально для цієї сцени замість зібраних зі стандартних елементів, які використовують кінематографічні кути камери й можуть зображувати протагоніста від найменшої деталізації «без обличчя» до повноцінного образу. Такі сюжетні малюнки можна подивитися в будь-який момент після того, як вони були знайдені в грі — «відкриті», що створює інтерес до повторного проходження гри й вибору різних рішень, адже побачити всі особливі події за одне проходження часом неможливо.

Зміст та жанри ред.

Часто візуальні новели містять романтичні елементи, однак зустрічаються й такі жанри як наукова фантастика, фентезі чи жахи.

Найвизначніші ігри ред.

Українські візуальні новели ред.

1. Moon Chai Story

2. NeoStory

3. Ноти моєї тиші

4. MeChat

5. The Arcana

та інші.

Примітки ред.

  1. Гребенюк А. Інтерактивна література як новий феномен української культури // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філософські науки. — 2014. — № 18. — С. 55-59.
  2. Омельченко Т. Візуальні новели як один із засобів вивчення японської мови / Т. Омельченко, Ю. Хоменко // Мовні і концептуальні картини світу. — 2013. — Вип. 45. — С. 159-164.
  3. AMN and Anime Advanced Announce Anime Game Demo Downloads (англійською) . Hirameki International Group Inc. 8 лютого 2006. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 19 грудня 2010.

Посилання ред.