Відкрити головне меню
Вигляд льодовика Вайтчак у Glacier Peak Wilderness. в 1973 році
Той самий район в 2006 році, коли льодовик відступив на 1,9 км.

Відступання льодовиків з 1850 року — зменшення площі льодовиків по всьому світу, що істотно впливає на наявність стабільних джерел прісної води, існування гірських екосистем, використання навколишніх територій людиною та, в довгостроковій перспективі, рівень води в океанах. Як і льодовики загалом, це явище досліджується гляціологами, що пов’язують його з потеплінням атмосфери, викликаним збільшенням парникових газів через господарську діяльність людини. Найбільші відносні втрати льодовикового покриву спостерігаються у гірських хребтах помірних широт, таких як Гімалаї, Альпи, Скелясті гори та Південні Анди, а також на ізольованих тропічних вершинах, таких як Кіліманджаро[1][2]. Часто відступлення льодовиків використовується для відстеження температури повітря у сучасні та минулі часи[3][4].

Протягом Малого льодовикового періоду, приблизно з 1550 до 1850 років, середньосвітові температури були дещо нижчі за сучасні. Після цього, приблизно до 1940 року, льодовики почали відступати у міру поступового підвищення температури повітря. Це відступання уповільнилося або навіть припинилося протягом недовгого періоду глобального похолодання між 1950 і 1980 роками. Однак, починаючи з 1980 року, значне глобальне потепління привело до нового набагато швидшего танення льодовиків по всьому світу, в результаті чого багато з них вже зникло, а існування багатьох інших знаходиться під значної загрозою. В певних районах, таких як Анди і Гімалаї, зникнення льодовиків матиме значні наслідки для забезпечення прісною водою навколишнього населення і місцевих екосистем. Сучасне швидке руйнування околичних льодовиків Гренландького і Західноантарктичного льодовикових щитів, що почалося близько 1985 року, може бути передвісником істотного підвищення рівня океанів, що матиме руйнівні наслідки для прибережних районів всього світу.

ПосиланняРедагувати

  1. Intergovernmental panel on climate change. Graph of 20 glaciers in retreat worldwide. Climate Change 2001 (Working Group I: The Scientific Basis). Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2006-02-14. 
  2. Thomas Mölg. Worldwide glacier retreat. RealClimate. Процитовано 18 березня 2005. 
  3. Intergovernmental panel on climate change. 2.2.5.4 Mountain glaciers. Climate Change 2001 (Working Group I: The Scientific Basis). Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2006-02-14. 
  4. National Snow and Ice Data Center. Global glacier recession. GLIMS Data at NSIDC. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2006-02-14.