Відкрити головне меню
Відносне звуження циліндричних зразків після руйнування при розтягуванні осьовим зусиллям

Відно́сне зву́ження (після розриву) (англ. reduction of area) — відношення зменшення площі поперечного перерізу в місці розриву зразка до початкової площі його поперечного перерізу[1], виражене у відсотках.

При розтягуванні циліндричного зразка з пластичного матеріалу руйнуванню передує втрата стійкості, при якій рівномірне видовження і зменшення поперечного перерізу змінюються з утворенням так званої шийки, що проявляється на відносно невеликій ділянці зразка. Настання втрати стійкості пластичного деформування матеріалу залежить від чутливості напружень пластичної течії матеріалу до швидкості деформування, а також від інтенсивності перебігу взаємоконкуруючих явищ деформаційного зміцнення матеріалу та знеміцнення зразка від зменшення площі поперечного перерізу в результаті пластичного деформування.

Така локальна деформація оцінюється величиною відносного умовного звуження (зменшення перерізу):

де  — площа початкового перерізу зразка;

 — площа перерізу зразка в шийці на момент руйнування).

Наприклад, для пластичної вуглецевої сталі Ст2 відносне звуження становить = 55…65 %.

Відносне звуження характеризує граничну пластичність матеріалу при одновісному розтягу. Ця характеристика є певною мірою умовною, оскільки зменшення площі поперечного перерізу зразка у виразі відноситься до початкової площі поперечного перерізу. Насправді пластична деформація і зменшення площі поперечного перерізу відбувається відносно площі, яка неперервно змінюється. Позначивши через зменшення площі поперечного перерізу зразка в даний момент випробування, знаходимо дійсне (істинне або логарифмічне) відносне звуження:

Для величин деформацій відносного звуження менших за 10 % різниця між умовним і дійсним його значеннями не перевищує 0,5 %.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ДСТУ 2825-94 Розрахунки та випробування на міцність. Терміни та визначення основних понять.

ДжерелаРедагувати