Вяльсовіт
Вяльсовіт — мінерал класу сульфідів. Названий на честь Леоніда Миколайовича Вяльсова (1939), російського мінералога та фахівця з оптики відбиття світла. Затверджений як дійсний вид Міжнародною мінералогічною асоціацією в 1989 році.
Вяльсовіт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | затверджений (А)[d][1][2] |
IMA-номер | IMA1989-004 |
Абревіатура | Vyl[3] |
Хімічна формула | FeCaAlS(OH)₅ |
Nickel-Strunz 10 | 2.FD.45 |
Dana 8 | 2.14.4.1 |
Ідентифікація | |
Форма кристалів | a = 14,2Å; b = 20,98Å; c = 5,49Å; |
Сингонія | ромбічна сингонія[4] |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Вяльсов Леонід Миколайовичd[2] |
Типова місцевість | Комсомольський рудникd[2] |
Характеристика
ред.Кристалізується в орторомбічній системі.
Згідно з класифікацією Нікеля-Штрунца, вяльсовіт відноситься до розділу «02.FD — сульфіди миш'яку з O, OH, H2O» разом із такими мінералами, як квермезит, вієніт, ердит, койотеїт, гаапалаїт, валеріїт, юшкініт, тохілініт, вільгельмрамзаїт і баженовіт.
Вперше виявлений на Комсомольському руднику, в родовищі міді та нікелю Талнах у російському місті Норильськ.
Примітки
ред.- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ а б в Tat'yana L. Evstigneeva Vyalsovite, a new sulfide-hydroxide of iron, calcium, and aluminum // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1992. — Vol. 77. — P. 201–206. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ mineralienatlas.de