Вусач-коренеїд етіоп
Вусач-коренеїд етіоп | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Dorcadion aethiops Scopoli, 1763
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Dorcadion aethiops Scopoli, 1763 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вуса́ч-коренеї́д е́тіоп (лат. Dorcadion aethiops Scopoli, 1763 = Cerambyx morio (Fabricius) Olivier, 1795 nec Fabricius, 1787) — вид жуків з родини вусачів.
Хорологія ред.
У зооґеографічному відношенні D. aethiops належить до балкакнських видів середземноморського зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює Балкани та південь Центральної Європи.
Екологія ред.
Жуки трапляються на ксерофільних степових луках, повзають по ґрунті, не літають. Живляться листками та молодими пагонами злаків, які обгризають біля самого ґрунту. Літ триває з травня по липень. Личинка розвивається в ґрунті, об’їдає корені трав’янистих рослин.
Морфологія ред.
Імаго ред.
Комахи середніх розмірів, завдовжки 15-22 мм. Тіло слабо витягнене, менш-більш еліптичне, валькувате. Передньоспинка з гострим бічним горбиком, вкрита дрібними, рівномірними цятками. Плечове реберце згладжене, слабко виділяється. Забарвлення жука – чорне. Вусики самця досягають середини надкрил, їх членики великі, широкі. У самок вусики ледь досягають надкрил, їх членики дрібні. Передні лапки самця розширені. Крила недорозвинені.
Личинка ред.
Тіло личинки товсте. Голова сильно втягнена в передньоспинку, гіпостом короткий, пронотум безбарвний, м’який, несклеротизований. Мозолі черевця зі слабко розвиненою скульптурою. Анальний отвір поперечний.
Життєвий цикл ред.
Розвиток триває 2 роки.
Підвиди ред.
- Dorcadion aethiops aethiops (Scopoli, 1763)
- Dorcadion aethiops majoripenne Pic, 1926
Література ред.
- Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
Посилання ред.
- Систематика виду на порталі BioLib [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz [Архівовано 11 квітня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |