Вулична мережа Батурина складається з 27 вулиць і 16 провулків. Походження назв вулиць в основному відантропонімне (утворене від прізвищ).

Лише одна вулиця зберегла свою назву з початку ХІХ століття - вулиця Шовковиця.

  • В.Є.Бутка
  • Гетьманська з провулком
  • М.Грушевського
  • Заводська з провулком
  • О.В.Згурського
  • М.В.Кадуна
  • О.К.Кодакова
  • Кооперативна
  • П.П.Корнієнка з 1-м та 2-м провулками
  • І.Мазепи
  • Д.Многогрішного з провулком
  • Молодіжна
  • Набережна з 1-м, 2-м та 3-м провулками
  • Незалежності України
  • Партизанська з 1-м та 2-м провулками
  • Південна
  • П.І.Прокоповича
  • О.Пушкіна
  • К.Розумовського
  • Садова
  • І.Самойловича з провулком
  • 70 Дивізії з 1-м та 2-м провулками
  • В.Є.Соколова
  • Л.Українки
  • Т.Шевченка
  • М.І.Шкляра з провулком
  • Шовковиця
  • В.А.Ющенка з 1-м та 2-м провулками[1].

БРедагувати

ГРедагувати

  • Вулиця Гетьманська

Назва вулиці у радянські часи - імені Леніна. Південно-східна частина забудовувалася у ХХ столітті, найпівденніша частина - після Другої світової війни. У ХІХ столітті на південний схід від перехрестя з сучасною вулицею Ющенка пролягала дорога на Конотоп.

Частина вулиці, яка пролягає від цього перехрестя на північний захід (до яру) була забудована у ХІХ столітті. Міський цвинтар в цей час вже існував на своєму сучасному місці.

  • Провулок Гетьманський

Був початком так званого (у Батурині) "Борзнянського шляху" - частини поштового Києво-Московського тракту з Батурина до Борзни. Житлова забудова на провулку існувала у ХІХ столітті.

  • Вулиця Грушевського

Названа на честь президента УНР М.С.Грушевського.

На зламі ХVІІІ-ХІХ століть мала назву Садова - від великого саду гетьмана К. Розумовського, який знаходився на території, яку зараз займає стадіон Батуринської загальноосвітньої школи. У радянські часи називалася Колгоспною.


ЗРедагувати

  • Вулиця Заводська

Збудована в рамках формування житлового фонду працівників Батуринського льонозаводу.

КРедагувати

  • Вулиця Кадуна

Названа в честь Миколи Васильовича Кадуна (1919-1944) - уродженця Батурина, Героя Радянського Союзу. Вулиця прорізана і забудована після Другої світової війни.

  • Вулиця Кодакова

Названа в честь місцевого краєзнавця, натураліста та фітотерапевта Олександра Костянтиновича Кодакова. За радянських часів носила назву Кірова. Пролягає територією батуринської приміської слободи (у ХVІІ-ХVІІІ ст.) Гончарівки. У ХІХ ст. ця місцевість називалася Мохновкою (від прізвища Мохна).

  • Вулиця Кооперативна

Частина вулиці (№1-№16) пролягає уздовж еспланади Батуринської фортеці. У ХVІІІ ст. на цій вулиці знаходилася канцелярія Батуринської сотні з в'язницею, а також торговий майдан.

Частина вулиці (№18-№34) є вігалудженням Київської вулиці у північному напрямку, яка завершувалася спуском з тераси на поділ (Покровська гора).

  • Вулиця Корнієнка з провулками

Названі на честь Прокопа Пилиповича Корнієнка (1905 - 1943) - уродженця Батурина, підполковника, командира 1190-го полку 357-ї стрілецької дивізії 3-ї армії Калінінського фронту.

Пролягають територією батуринського подолу.

МРедагувати

  • Вулиця Мазепи

Названа на честь третього батуринського гетьмана Івана Мазепи. Забудована у останньому десятилітті ХХ століття.

  • Вулиця Многогрішного

Названа на честь першого батуринського гетьмана Дем'яна Многогрішного (Ігнатовича). Найбільш розгалуджена вулиця сучасного Батурина.

Частина вулиці - від її перетину з вул. Гетьманською - проходить історичною Тепловкою (місцевістю, де у 1760-х рр. були володіння Г.М.Теплова, які купив К.Розумовський і збудував на них палацово-парковий ансамбль).

  • Вулиця Молодіжна

З'явилася після Другої світової війни. Назва у радянські часи - Мовтяна.

НРедагувати

ПРедагувати

Траса сучасної вулиці співпадає з головною композиційною віссю території Батуринської фортеці. Проходить паралельно краю тераси Сейму. У ХVІІ столітті пролягала від брами Батуринського замку (Цитаделі) до Новомлинської брами міських укріплень.

  • Вулиця Прокоповича

Названа в честь видатного бджоляра Петра Прокоповича. Знаходиться на території батуринської приміської слободи (у ХVІІ-ХVІІІ столітті) Гончарівки. Ділянка вулиці на схід від перетину з вул. Многогрішного з'явилася після Другої світової війни.

РРедагувати

  • Вулиця Розумовського

Названа в честь гетьмана Кирила Розумовського. З'явилася після Другої світової війни.

СРедагувати

  • Вулиця Самойловича

Названа на честь другого батуринського гетьмана Івана Самойловича. Пролягає трасою еспланади Батуринської фортеці. У радянський час - вул. Радянська.

  • Вулиця Соколова

Названа на честь уродженця Батурина, Героя Радянського Союзу Валентина Євгенійовича Соколова. За радянських часів звалася Пролетарська.

  • Вулиця Садова

Пролягає з Горбанівки (у ХVІІ-ХVІІІ столітті - приміська слобода) на Оболоння. Історична назва місцевості, в якій знаходиться основна частина цієї вулиці - Охматівка (від імені козака на прізвище Охмат, який мав тут володіння).

  • Вулиця 70-ї дивізії з провулками

Названа на честь військового формування, що звільняло Батурин від нацистів під час Другої світової війни. Пролягає територією батуринського подолу. У радянські часи вулиця мала назву Червоноармійська.

ШРедагувати

  • Вулиця Шевченка

Названа на честь Великого Кобзаря Тараса Шевченка. Пролягає історичним районом Батурина під назвою Побожовка (від прізвища Побожий).

Існувала з ХVІІ ст. На ній мешкали представники козацької старшини. У другій половині ХVІІІ ст. були окремі володіння гетьмана К. Розумовського.[2]

У 1789 р. на цій вулиці було споруджено церкву Покрови Пресвятої Богородиці. Біля церкви існував цвинтар. У церковному дворі на початку ХХ ст. було збудовано парафіяльну школу. Церква знищена більшовистською владою у 1936 р. На її місці зараз знаходиться артезіанська свердловина місцевого водоканалу. Будівля школи збереглася.

  • Вулиця Шкляра із провулком

Названа на честь місцевого краєзнавця Миколи Шкляра. У радянські часи звалася Чапаєва.

Пролягає територією батуринської приміської слободи (у ХVІІ-ХVІІІ ст.) Горбанівки.

  • Вулиця Шовковиця

Назва вулиці пішла від місцевих гідронімів - озера Шовковиці та невеликої однойменної річки, що витікала з нього і впадала у Сейм. Ці гідроміми згадуються у документі 1666 р., чим і спростовується легенда про існування в цій місцевості шовковичного саду, закладеного К. Розумовським, який нібито започаткував у Батурині шовківництво.

Гетьман Розумовський насадив навколо озера Шовковиці гай (але не шовковичний сад!), влаштував на річці Шовковиці цегляний водяний млин, а біля нього - винокурню. Поблизу цих підприємств мешкали їхні працівники - так виник невеликий хутір, який на картах середини ХІХ ст. називається Шовковицею.

Навколо озера Шовковиця з другої половини ХІХ століття знаходилися постійні місця дислокації літніх військових таборів.[3]

ЮРедагувати

  • Вулиця В. Ющенка

Ця вулиця була однією з головних композиційних осей Батуринської фортеці та платового передмістя у ХVII–ХVIII ст. і зберегла своє планувальне значення на сучасній карті міста. За радянських часів носила назву імені Д. Петровського, у 1990-х - 2010-х - Центральна. У вересні 2008 р. перейменована на честь третього Президента України Віктора Ющенка.

В часи Мазепи вона пролягала від храму в середмісті до південно-західного муру Батуринської фортеці, проходила через Київську браму і продовжувалася на передмісті. Завершенням вулиці на початку 18 століття була місцевість «Поблизу хреста» - біля придорожного хреста на шляху до Борзни, який знаходився в районі перехрестя сучасних вулиць ім. В. Ющенка та Гетьманської.

В документах часів Розумовського зустрічаємо назву цієї вулиці - Київська (Велика Київська,Київська мостова). На цій вулиці, по обидва її боки, знаходився двір гетьмана К.Розумовського, а також Батуринська ратуша, пошта. Через це іноді її ще звали великою поштовою вулицею.

З середини ХVІІІ століття ділянка вулиці, що пролягала територією колишньої фортеці, стала торговельним центром Батурина. Тут стояли торгові лавки і шинки, збиралися базари, торги. [4]

Ширина Київської вулиці становила 12 сажнів (майже 26 метрів), тоді як прилягаючих до неї вулиць - 6 сажнів.

ДжерелаРедагувати

  • Батурин. Туристичний план-схема. ВМО "Ортелій",2009.
  • Рішення Батуринської селищної ради про затвердження реєстру назв вулиць та провулків Батурина // Батурин: сторінки історії. вид. 2-ге. Чернігів, 2012. - С. 688-689.
  1. Рішення Батуринської селищної ради про затвердження реєстру назв вулиць та провулків Батурина // Батурин: сторінки історії. вид. 2-ге. Чернігів, 2012. - С. 688-689.
  2. Саєнко Н. Топоніміка Батурина 17-18 ст.[1]
  3. Блажко Ю. До історії існування літніх військових у Батурині у 18-20 столітті [2]
  4. Саєнко Н. Київська вулиця Батурина у ХVІІІ ст. [3]