Вулиця 23 Серпня (Харків)
Ву́лиця 23 Се́рпня — вулиця міста Харкова, яка починається від вулиці Клочківської, проходить через все Павлове Поле та з'єднується з вулицею Отакара Яроша біля Саржиного Яру. Довжина 2,5 км. Заснована в 1959 р. Перша назва — Центральна вулиця, оскільки планувалася головною вулицею житлового масиву Павлове Поле. Нинішню назву отримала 20 серпня 1963 року. 29 березня 1967 року в неї увійшла як продовження вул. Мало-Очаківська (первинна назва —Ново-Проектна)[1].
| вулиця 23 Серпня Харків | |
|---|---|
 | |
| Район | Шевченківський |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 2,4 км |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | 23 Серпня |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r1714703 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця 23 Серпня у Вікісховищі | |
Історія ред.
Вулиця названа на честь знаменної дати — визволення міста від нацистів у 1943 році.
Напередодні визволення міста нацисти спішно почали будувати оборонні укріплення на північній околиці Харкова, в тому числі і в районі Клочківської, тобто в західній частині нинішньої вулиці 23 Серпня. Тут, в день штурму міста, бійці 183-ї Харківської стрілецької дивізії в жорстокому бою зламали оборону нацистів та увійшли в місто.
Через 16 років, у 1959 році, на плані міста, на місці колишніх боїв, з'явилася вулиця 23 Серпня. Її виникнення було пов'язано з будівництвом житлового масиву на Павловому Полі.
Уздовж плавно зігнутого північно-східного боку вулиці розташовані шість чотирнадцятиповерхового будинків «точкового» типу (архітектори В. С. Васильєв, Г. М. Соколовський, Г. І. Іванова, Л. Н. Лоєвська, Л. М. Тюльпа, 1965—1977). Їх об'єднують прибудовані одноповерхові магазини і підприємства побутового обслуговування. Перспективу ряду корпусів замикає будівля кінотеатру імені А. П. Довженко, побудованого за типовим проектом[2].
Пам'ятки ред.
-
Канатна дорога. Вид знизу
- Пам'ятник Воїну-визволителю (1981)
- Бульвар за пам'ятником. Біля входу розташовані дві гармати ЗІС-2 і дві плити з написами «1941» і «1945», в самому сквері — пам'ятний камінь з перерахуванням стрілецьких дивізій, які отримали найменування «Харківські» за визволення міста у 1943 році.
- Кінотеатр ім. Довженка
- Наприкінці вулиці, на Отакара Яроша, розташована посадкова станція підвісної канатної дороги Павлове Поле — Центральний парк культури та відпочинку
Транспорт ред.
По вулиці проходить багато маршрутів автобусів і один маршрут тролейбуса — 12 (вул. Клочківська — вулиця Рудика)[3].
21 серпня 2004 року була відкрита станція метро «23 Серпня» Олексіївської лінії.
Примітки ред.
- ↑ Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М. (2011). Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов... Харьков: «Издательство САГА». с. 84. ISBN 978-617-575-024-7.
- ↑ Лейбфрейд А.Ю., Реусов В.А., Тиц А.А. (1985). Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. Харьков: Прапор. с. 94.
- ↑ Маршруты общественного транспорта по улице [Архівовано 28 червня 2014 у Wayback Machine.] // Харьков транспортный
Література ред.
- Н. Т. Дьяченко. Вулиці та площі Харкова. — Харків: вид. «Прапор», 1974, тираж 40 000
|
Це незавершена стаття про вулицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |