Відкрити головне меню

Вулиця В'ячеслава Чорновола з'єднує центральну частину міста Калуша з історичними районами Новий Калуш і Баня. Пролягає від майдану Шептицького і переходить у Фабричну на перехресті з вулицею Вітовського. До вулиці Чорновола прилучаються Петрушевича, Белея, Європейська, Помаранчевої революції.

Вулиця В'ячеслава Чорновола
Калуш
Польська забудова вулиці
Польська забудова вулиці
Місцевість Центральна частина
Район Центр
Розміщення між вул. Фабрична та вул. Д. Вітовського і м-н. Шептицького
Назва на честь В'ячеслав Чорновіл
Колишні назви
Салінарна — Пілсудського — Леніна — Шахтарська
Загальні відомості
Протяжність 800 м
Координати початку 49°01′35″ пн. ш. 24°22′08″ сх. д. / 49.0265667° пн. ш. 24.369028° сх. д. / 49.0265667; 24.369028
Координати кінця 49°02′03″ пн. ш. 24°22′18″ сх. д. / 49.0343194° пн. ш. 24.3718167° сх. д. / 49.0343194; 24.3718167
Транспорт
Рух перекритий
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки колишній калійний комбінат
Пам'ятники В'ячеславу Чорноволу
Державні установи районної ради
Навчальні заклади дитсадок Чебурашка
Заклади культури палац культури Мінерал, стадіон Хімік
Комерція готель Меркурій
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця В'ячеслава Чорновола (Калуш) на Вікісховищі

Зміст

ІсторіяРедагувати

Є однією з найстаріших вулиць Калуша, що починалася від Львівських воріт міста і вела до солеварного приміського села Баня. Була основою передмістя і копалень для добування солі. Після приєднання Галичини до Австрії вулиця стала віссю побудови німецької колонії [Новий Калуш] та підприємства з видобування калійних солей. Здавна з'єднувала центральну приватну частину міста із калійним комбінатом[1]. Вся вулиця збудована в час австрійського панування і будинки на ній автентичні згаданій добі.

На вулиці також довгий час існував польський міст (до демонтажу після повені 2008 року). З того часу вона розірвана на дві частини річкою Сівка і мляво ведуться будівельні роботи[2]. Стара вулиця була вимощена гранітною бруківкою, яка була варварськи здерта екскаваторами 1978 року. Що ж до назви вулиці, то за Австрії вона називалася «Салінарна», за Польщі її було перейменовано на «Пілсудського», а в післявоєнний період її назвали «Леніна». У кінці 1980-их знову змінює назву і стає Шахтарською. Її остаточна назва утвердилася 30.03.1999, коли перейменована на честь трагічно загиблого українського політичного діяча В'ячеслава Чорновола, пам'ятна дошка якому встановлена на фасаді Палацу культури Мінерал 25 березня 2001 року — в день другої річниці загибелі (автор — Ігор Семак).

СьогоденняРедагувати

Нині по два боки вулиці розміщена польсько-австрійська забудова початку ХХ століття. Виняток становлять декілька будівель: Палац культури Мінерал[3] та пологовий будинок (збудовані у 50-ті рр. ХХ століття), готель Меркурій[4] та стадіон Хімік[5][6] (1951 р.)[7].

Стара забудоваРедагувати

Нова забудоваРедагувати

ІншеРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Василь Цапів. Про що розповідають назви вулиць м. Калуша. — Калуш: Калуська друкарня, 2005. — 350 с. — С. 308–312.

Див. такожРедагувати