Вулиця Чернеча Гора
Вулиця Чернеча Гора — вулиця у Личаківському районі Львова, місцевість Кайзервальд. Починається від вулиці Ніжинської та прямує територією Регіонального ландшафтного парку «Знесіння» до музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького. Прилучаються вулиці Стрілецька та Петра Могили.
| Вулиця Чернеча Гора Львів | |
|---|---|
| Місцевість | Кайзервальд |
| Район | Личаківський |
| Назва на честь | Чернечої (Тарасової) гори у Каневі |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | близько 1200 м |
| Координати початку | 49°50′32″ пн. ш. 24°03′33″ сх. д. / 49.8423028° пн. ш. 24.0593167° сх. д.Координати: 49°50′32″ пн. ш. 24°03′33″ сх. д. / 49.8423028° пн. ш. 24.0593167° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′33″ пн. ш. 24°03′47″ сх. д. / 49.8426417° пн. ш. 24.0631028° сх. д. |
| поштові індекси | 79014[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1, 2 |
| Заклади культури | Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького |
| Поштові відділення | ВПЗ № 14 (вул. Личаківська, 119)[1] |
| Парки | Регіональний ландшафтний парк «Знесіння» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
Історія та забудова
ред.Вулицю прокладено за радянських часів на місці колишнього Верхнього Корсо — прогулянкової доріжки, де за польських часів здійснювали кінні прогулянки та названо на честь Чернечої (Тарасової) гори у Каневі, складової частини Шевченківського національного заповідника «Тарасова гора» — місця поховання українського поета Тараса Шевченка[2].
Житлова та промислова забудова на вулиці Чернеча Гора відсутня. Єдиною організацією, яка розташована на ній — музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького, більш відомий як «Шевченківський гай»[3][4][2].
Примітки
ред.- ↑ а б Міське відділення поштового зв'язку. Львів—14. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009.
- ↑ Офіційний сайт музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького. lvivskansen.org. Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. ул. Чернеча гора — музей народної архітектури і побуту «Шевченківський гай». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 12 грудня 2021.
Джерела
ред.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 175—176. — ISBN 978-966-2154-24-5.
Посилання
ред.- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Чернеча Гора. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- Одна з найкоротших та найбагатших у Львові: вулиця Чернеча Гора [Архівовано 5 травня 2022 у Wayback Machine.]