Вулиця Леніна (Севастополь)

Вулиця Леніна — вулиця в Ленінському районі Севастополя, між площами Нахімова та Ушакова. Знаходиться на східній стороні Центрального міського пагорба і простягається вздовж західного берега Південної бухти з півночі на південь.

Вулиця Леніна
Севастополь
Будівля колишнього Держбанку
Будівля колишнього Держбанку
Район Ленінський
Назва на честь Володимира Леніна
Колишні назви
Балаклавська дорога, Адміралтейська, Катерининська
Загальні відомості
Протяжність 1 760 м
Координати початку 44°36′59″ пн. ш. 33°31′29″ сх. д. / 44.6165639° пн. ш. 33.5247583° сх. д. / 44.6165639; 33.5247583
Координати кінця 44°36′05″ пн. ш. 33°31′27″ сх. д. / 44.6015639° пн. ш. 33.5243389° сх. д. / 44.6015639; 33.5243389
Транспорт
Рух три смуги в одному напрямку
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки див. тут
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
На карті Вулиця Леніна (Севастополь).jpg
На карті населеного пункту
Мапа
CMNS: Вулиця Леніна у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Вулиця Леніна є найстарішою вулицею Севастополя[1]. Вона виникла у XVIII столітті і спочатку називалася Адміралтейською, аж поки у 1787 році її не перейменували в Катерининську.

У 30-ті роки XIX століття на Катерининській вулиці знаходилися приватні будинки, у тому числі будинки глави міста Івана Носова і військового генерал-губернатора Столипіна, купецькі будинки, жіноче училище, казарми флотських екіпажів, за якими стояло училище флотських юнг.

До 1840 року були забудовані обидві сторони вулиці. Будівлі цього періоду, побудовані в стилі ампіру та класицизму, мали невеликі розміри. З правого боку стояли будинки вищого командного складу Чорноморського флоту, де мешкали командири кораблів і офіцери.

Після закінчення Кримської війни, місто почали відновлювати і упорядковувати лише у 70-х роках XIX століття. Одним з перших було відбудовано будинок генерала Едуарда Тотлебена. У вересні 1869 року з ініціативи тих, хто захищав місто під час Кримської війни (185356), для увічнення пам'яті учасників героїчної оборони міста, в кімнатах, де він жив​​, був заснований музей оборони Севастополя 1854—1855 років. Створений музей був на добровільні пожертвування.

Окреме приміщення для музею збудоване в 1895 році за проектом академіка А. Кочетова.

До кінця XIX століття на Катерининській вулиці були розібрані останні руїни і тут свої будинки почали будувати багаті купці, офіцери та чиновники. В кінці 90-х років XIX століття тут мешкали князь Алі-Бей Балатуков, генерал-майор Золотарьов, В. І. Феолій і М. Кефелі.

В кінці XIX — на початку XX століття на вулиці знаходилися різноманітні майстерні. У 1896 році було проведено електрику, а у 1898 році запущено міський трамвай.

3 січня 1921 року рішенням Севастопольського ревкому Катерининська була перейменована на вулицю Леніна.

Під час Другої світової війни вулиця піддалася сильному руйнування. В кінці 40-х і початку 50-х років XX століття велися роботи з її відновлення та реконструкції.

Пам'ятники архітектури та історіїРедагувати

  • Адміністративний будинок 1953 року (вул. Леніна, 3);
  • Адміністративний будинок 1950 року (вул. Леніна, 4, 6);
  • Будинок культури 1953 року (вул. Леніна, 25);
  • Будинок районного комітету КПУ 1950 року (вул. Леніна, 31);
  • Будинок кінотеатру «Україна» 1953—1955 років (вул. Леніна, 35);
  • Прибутковий будинок початку XX століття (вул. Леніна, 41);
  • Особняк XIX століття (вул. Леніна, 43);
  • Будинок Центральної міської бібліотеки імені Л. Толстого 1952 року (вул. Леніна, 51).

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати