Центральний пагорб (Севастополь)
Центральний пагорб (крим. Merkeziy Oba) — пагорб, історичний район у центрі Севастополя. Розташований у внутрішньому колі центрального кільця, що утворюється вулицями Великою Морською, Леніна та проспектом Нахімова.
| Центральний пагорб | ||||
.JPG) Центральний пагорб, вид з вул.4-ї Бастіонної | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 44°36′28″ пн. ш. 33°31′26″ сх. д. / 44.60778° пн. ш. 33.52389° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Район | Ленінський район (Севастополь) | |||
| Адмінодиниця | Севастополь | |||
| Карта | ||||
  Центральний пагорб Центральний пагорб (Sevastopol) | ||||
 Центральний пагорб у Вікісховищі | ||||
Вважається «тихим центром» міста, тобто віддаленим від шумних магістралей районом у самому центрі. Навколо пагорбу проходить Центральне міське кільце.
Історія
ред.З кінця XVIII століття, майже від початку заснування Севастополя, пагорб хаотично забудовувався більш бідними жителями міста, які не мали можливості оселитись на головних вулицях внизу, у його підніжжя. Пагорб не мав чіткого планування та ясного архітектурного вигляду, та багато будівель зводилось без будь-якого дозволу, за що його прозвали «хребтом беззаконня».
У 1839 був затверджений генеральний план розвитку Севастополя, який передбачав для пагорба повне знесення старих будівель та нову забудову з чітким плануванням вулиць. У 1840-х проводились роботи згідно з цим планом. Більшість будівель того періоду були знищені у ході Кримської та Другої світової війн, але створене в той час планування вулиць збереглося донині.
У наш час пагорб забудований у більшості післявоєнними дво- та триповерховими будинками у стилі радянського неокласицизму (так звані «сталінки»). Серед збережених довоєнних будівель найбільш цінними є:
- Будинок Волохова, 1840-і
- Башта вітрів, 1849
- Володимирський собор, 1848—1888
- Петропавлівський собор, 1888
- Костянтинівське реальне училище, 1876. Нині школа № 3. Має окремі риси готичного стилю
- Будинок Ріхтера, вул. Суворова, 28, 1912
-
-
Типова житлова забудова пагорбу -
Гімназія №3
Сходи
ред.Висота пагорба над рівнем моря сягає 60 метрів у найвищій точці. Для підйому нагору існують близько 10 сходів. Серед найбільших:
- Сінопський спуск, що веде до проспекту Нахімова та набережної Корнілова. Це наймонументальніші сходи Севастополя. Споруджені у 50-60 роках XX століття. Архітектори В. М. Артюхов, Ю. Н. Белькович, Б. В. Калинков и Н. Н. Сдобняков[1].
- Таврійські сходи, ведуть до вулиці Великої Морської. Збудовані у 50-70х роках XX сторіччя.
- Сходи до Матроського бульвару, найстаріші, зведені вперше у 1834. Ведуть до перехрестя площі та проспекту Нахімова.
- Сходи з площі Суворова, 1960-і[2].
-
Синопський спуск -
Сходи на вулиці Алексакіса -
Таврійські сходи, верхня частина
Сквери
ред.- Матроський бульвар
- Сквер навпроти Петропавловського собору
- Сквер біля Володимирського собору
Примітки
ред.- ↑ Синопский спуск. Стаття з сайту Jalita.com. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ Веникеев E.В. Лестницы Севастополя. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 29 січня 2018.
Джерела
ред.- Веникеев Е. В. Севастопольские маршруты. Путеводитель. — Симферополь: Таврия, 1988 [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.]
