Вулиця Крехівська (Львів)
Вулиця Крехівська — вулиця у Шевченківському районі міста Львова, в місцевості Клепарів. Сполучає вулиці Джерельну та Базарну[4][5].
| Вулиця Крехівська Львів | |
|---|---|
 Вхід до ресторану в наріжнику будинку на вул. Ненцького, 11 (світлина до 1939 року) | |
| Місцевість | Клепарів |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | села Крехів |
| Колишні назви | |
| Ненцького, Базарна бічна | |
| польського періоду (польською) | Nenckiego |
| радянського періоду (українською) | Ненцького, Базарна бічна |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 96 м |
| Координати початку | 49°50′51.1″ пн. ш. 24°1′13″ сх. д. / 49.847528° пн. ш. 24.02028° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′51.6″ пн. ш. 24°1′8.4″ сх. д. / 49.847667° пн. ш. 24.019000° сх. д. |
| поштові індекси | 79007[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2—11[2] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
| Забудова | віденська сецесія[3] |
| Комерція | магазини: електротоварів «Верден», жіночого одягу «Бажена», білизни та трикотажу «Світлана», «Солодощі» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r7517336 |
| Мапа | |
 | |
Історія
ред.Нинішню вулицю Крехівську проклали на початку XX століття[6][7]. У 1913 році вулиця отримала назву Ненцького, на честь учасника січневого повстання 1863 року, польського хіміка, лікаря та фізіолога Марцелія Ненцького, у 1950—1993 роках — вулиця Базарна бічна. Сучасну назву вулиця отримала у 1993 році, на згадку про село Крехів, відоме своїм монастирем[8].
Забудова
ред.Вулиця Крехівська забудована три- та чотириповерховими житловими будинками початку XX століття з елементами у стилі сецесії[9].
Будинки № 1, 2, 3, 5, 7 — триповерхові кам'яниці, збудовані близько 1905 року та прикрашені у стилі декоративної сецесії[7]. У 1910-х роках власником будинку № 7 був Арон Уріх[10], у 1930-х роках власниками були Маркус Тейтелбаум та спілка[11]. За незалежної України на першому поверсі містяться перукарня «Леді», магазини екіпірування, одягу і взуття «Козак» та дитячого одягу.
№ 4 — триповерхова кам'яниця, зведена на початку XX століття. Асиметричний п'ятивіконний фасад декорований у стилі геометричної сецесії та прикрашений двома балконами у стилі необароко, розташованими над вхідною брамою на лівій вісі фасаду[7].
№ 6 — триповерховий житловий будинок, зведений на початку XX століття у стилі сецесії. Фасад симетричний, дев'ятивіконний, декорований у стилі історизму: пілястри коринфського ордеру обрамляють центральну вісь та фланкують фасад, головний вхід та краї фасаду на першому поверсі прикрашені маскаронами у вигляді лев'ячих голів[7]. У 1930-х роках власником будинку був Саломон Барт[11]. За польських часів на першому поверсі містилися пекарні Аустера та Цаґельгайма, на початку XXI століття — магазин електротоварів «Верден»[3].
№ 8 — триповерховий житловий будинок, зведений 1910 року у стилі раціональної постсецесії[7]. У 1930-х роках власниками будинку були Еліяш та Сара Фухси[11]. За незалежної України в будинку міститься заклад з наданням послуг встановлення та ремонту сантехніки «Сантехсервіс Плюс».
№ 10, 11 — наріжні чотириповерхові кам'яниці 1910-х років, декоровані у стилі постсецесії[7]. У 1930-х роках власниками будинку № 11 були Самуель, Хайм та Матильда Фрьонкелі[11]. У міжвоєнний період в будинку працювала слюсарна майстерня «Byt»[3], у наріжнику будинку містився ресторан. На початку XXI століття на першому поверсі будинку містяться магазини жіночого одягу «Бажена» та білизни і трикотажу «Світлана», а у наріжнику — магазин «Солодощі».
Примітки
ред.- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 9 листопада 2023.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 9 листопада 2023.
- ↑ а б в 1243 вулиці Львова, 2009, с. 423.
- ↑ Вулиця Крехівська. maps.google.com. Google Maps. Процитовано 4 лютого 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Вулиця Крехівська. maps.visicom.ua. Visicom Maps. Процитовано 4 лютого 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Вулиці Львова, 2017, с. 401.
- ↑ а б в г д е Довкола Високого Замку, 2010, с. 117.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 31.
- ↑ Вулиці Львова, 2017, с. 402.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 322.
- ↑ а б в г Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…Dział IV: Wykaz domów w mieście Lwowie… — S. 53.
Джерела
ред.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Базарна вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 423. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 31, 75, 87, 113. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 401. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. В. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. — Львів : Апріорі, 2010. — 288 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 100 прим. — ISBN 978-966-2154-32-0.
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
- Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936. — Kraków, 1936. — 685 s. (пол.)
Посилання
ред. Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Вулиця Крехівська (Львів) |
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Крехівська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 9 листопада 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)