Вулиця Асафа Зейналлі

Вулиця Асафа Зейналлі (азерб. Asəf Zeynallı küçəsi) — вулиця в Баку, в історичному районі Ічері-шехер (Старе місто), від веж вулиці до вулиці Кичик Гала. Один з головних туристичних маршрутів міста.

Вулиця Асафа Зейналлі
 Азербайджан
азерб. Asəf Zeynallı küçəsi
Населений пункт Баку
Старе місто (Баку)
Загальні відомості
Координати 40°21′54″ пн. ш. 49°50′08″ сх. д. / 40.36511388891666741° пн. ш. 49.835576944472222749° сх. д. / 40.36511388891666741; 49.835576944472222749Координати: 40°21′54″ пн. ш. 49°50′08″ сх. д. / 40.36511388891666741° пн. ш. 49.835576944472222749° сх. д. / 40.36511388891666741; 49.835576944472222749
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap 3764541 ·R (Баку, Старе місто (Баку))
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Асафа Зейналлі у Вікісховищі

Історія ред.

Названа на честь композитора Асафа Зейналлі (1909—1932).

Одна з найстаріших вулиць міста[1]. До 1939 року називалася Велика Мінаретська[2].

У радянські часи однією пам'яток вулиці була знаменита на все місто Баку «кебаба Мамедалі»[3]

Забудова ред.

 
Колишній будинок Гані Мамедова
  • буд. 11 — Картинна галерея «Апшерон»
  • буд. 18 — Мечеть Сеїд Яхья (початок XVII століття)
  • буд. 25 — Мечеть Шейха Ібрагіма (початок XV століття)
  • буд. 39 — Мечеть Баба Кухі Бакуві
  • буд. 45 — Будинок Гані Мамедова (1908)
  • буд. 49 — Джума мечеть
  • буд. 53 — «Лезгінська» мечеть (Ашура-мечеть)
  • буд. 63а — Мечеть-медресе
  • буд. 65 — Управління заповідника «Ічері-Шехер»
  • буд. 67 — Баня Гаджи Гаїба

Пам'ятки ред.

 
Інсталяція «Кірщікі» на бічному фасаді будівлі мечеті-медресе

На розі вулиці з вулицею Мірза Шафі знаходиться інсталяція-пам'ятник представникам однієї з найстаріших бакинських професій — кірщікам (майстрам покриття дахів будинків особливим матеріалом на основі нафти — на кір). Автор інсталяції художник Ніяз Наджафов хотів нагадати про зниклу, а колись дуже важливу[4], міську професію. Згідно задумки автора інсталяції робітник-кірщік на даху будинку чекає, коли по мотузці напарник передасть йому відро з киплячим кіром.[5][6]

Вулиця в кінематографі ред.

Файл:Бриллиантовая рука.jpg
Кадр з фільму Діамантова рука
 
Сучасний вигляд вулиці

На вулиці було знято декілька епізодів закордонної подорожі Горбункова у фільмі « Діамантова рука»: автомобіль контрабандистів мчить цією вулицею на самому початку фільму, поліцейський регулює вуличний рух, в перспективі вулиці видно Дівочу вежу[7], з інших ракурсів видно деталі будинку Гаджи Мамедова біля перехрестя з вулицею Боюк Гала, Семен Семенович робить фотографії не знявши кришку з об'єктива фотоапарата, над його плечем добре видно мінарет Джума-мечеті[8] .

 
Вулиця Асафа Зейналлі. Джума-мечеть

У фільмі " Тегеран-43 " Баку виступав у ролі Тегерана. Частина зйомок була проведена на вулиці Асафа Зейналлі (добре помітна Джума-мечеть)[9] .

Примітки ред.

  1. Какую тайну таят в себе улицы Ичеришехер?. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019.
  2. Улицы, площади, бульвары, парки Баку по названиям со времени возникновения города. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 2 березня 2022.
  3. Знаменитая кебабная Мамедали на ул. Асафа Зейналы в Крепости. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 6 червня 2022.
  4. Кирщики. Из воспоминаний Валерия Ивченко
  5. Пространство современного искусства «YARAT!» представило проект Нияза Наджафова «Кирщики»[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  6. 10 таинственных мест Старого города Баку. 10. Памятник кирщикам. Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
  7. Заграничности пытались добавить, щедро украсив бакинские улицы разнообразными вывесками. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019.
  8. «Черт побери» спустя полвека в проекте «Экскурсии по Городу ветров» Sputnik Азербайджан. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 29 жовтня 2019.
  9. «Тегеран-43» и другие…. Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.

Література ред.

  • Фатуллаев Ш. С. Градостроительство и архитектура Азербайджана XIX-начала XX века. Ленинград. Стройиздат — Ленинградское отделение. 1986 г.

Посилання ред.