Вулиця Січових Стрільців (Дніпро)

Вулиця Січових Стрільців — вулиця у Шевченківському районі Дніпра у межах давніх районів Половиці та Млинів. Тягнеться від проспекту Яворницького на південь угору другого пагорба довжиною 3300 метрів.

Вулиця Січових Стрільців
Дніпро
Дніпровської єпархії ПЦУ]] на розі вулиць Січових Стрільців та Шевченка
Дніпровської єпархії ПЦУ]] на розі вулиць Січових Стрільців та Шевченка
Управління [[Дніпропетровська єпархія ПЦУ |Дніпровської єпархії ПЦУ]] на розі вулиць Січових Стрільців та Шевченка
МісцевістьПоловиця, Млини
РайонШевченківський
Колишні назви
Олександрівська, Артема
Загальні відомості
Протяжність3,3 км
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'яткиБудинок Андерегга (нині – Управління Дніпровської єпархії ПЦУ), будинок Стефановича
Заклади культуриГалерея "Артсвіт"
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Січових Стрільців у Вікісховищі

До перейменування за декомунізації 2016 року мала назву вулиця Артема[1].

Історія

ред.

Олександрівська вулиця спланована у Катеринославі на початку 19 сторіччя. Названа на честь російського імператора Олександра I.

Спочатку вулиця доходила до Великої Базарної вулиці, після чого переходила у Нікопольський шлях, що йшов степом. На мапі 1903 року забудова Олександрівської вулиці доходить до Слов'янської (сучасна Драгоманова), а на мапі 1910—1915 років — вже до проспекту Орлика.

Олександрівську вулицю перейменували на честь більшовика Артема (Сергєєва, загинув 1921 року) у 1923 році, за рішенням президія Катеринославського губвиконкому.

До початку німецько-радянської війни вулиця виросла ще на пару кварталів із господарською забудовою до південного міського кладовища. Після війни кладовище закрили й перевлаштували на парк імені Богдана Хмельницького. У кінці вулиці на правій стороні звели міську лікарню № 16.

Перехресні вулиці

ред.

Будівлі

ред.
  • № 3а/вулиця Шевченка, 34 — Будинок Стефановича
  • № 3а — будинок Андерегга (будівля Катеринославського повітового земства; за радянської влади — Кожно-венерологічний обласний диспансер); тепер — Управління Дніпровської єпархії УПЦ КП
  • № 5 — пам'ятка архітектури в аварійному стані; побудовано 1910 року на паях 2-ю Катеринославською Спілкою взаємного кредиту й Катеринославською міською спілкою взаємного страхування з великим операційним залом на другому поверсі[2]; за радянської влади було Будинком культури Дніпропетровського Управляння Внутрішніх Справ;
  • № 20 — Бізнес-центр «Цитадель-1»
  • № 21а — гастроном АТБ
  • № 25 — будинок купця Брука
  • № 94а — центральний офіс Нової пошти
  • № 147 — колишній 138-й зенітний ракетний полк (в/ч А-4608)

Світлини

ред.

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. Пильов, Олексій (2016). Повний перелік перейменувань вулиць Дніпра по районах (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 серпня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
  2. История Днепра (Днепропетровска) и Приднепровья (ru-RU) . Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 22 вересня 2018.