Втулкін Михайло Олексійович
Михайло Олексійович Втулкін (нар. 24 березня 1929, Похвістнєвський район, Російська СФРР — пом. 16 серпня 1991, Саранськ, Російська РФСР) — ерзянський поет, письменник, прозаїк, журналіст.
| Втулкін Михайло Олексійович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
24 березня 1929 Похвістнєвський районd | |||
| Помер |
16 серпня 1991 (62 роки) Саранськ, РРФСР, СРСР | |||
| Поховання | Саранськ | |||
| Країна |
 СРСР | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | Мордовський державний університет імені М. П. Огарьова | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Михайло Втулкін народився 24 березня 1929 року в селі-висілках (відрубі) Дунаївка (нині неіснуюче) поблизу села Великий Толкай Похвистневського району Самарської області.
Любов до поезії проявилася дуже рано, в 4-5-річному віці[1]. Старший брат навчався у школі і приносив додому книжки. «Муха цокотуха» К. І. Чуковського, «Багаж» С. А. Маршака та ін. Читав голосно, вголос, тому Міша запам'ятовував їх швидко, після чого переказував їх сусідам. Всі дивувалися, з якою легкістю, зовсім ще дитина, запам'ятовує такі довгі вірші. Читав маленький Міша вірші колгоспникам в полі, виступав на районних та обласних олімпіадах.
Не останню роль у вихованні поета зіграла його бабуся, Катерина Єремеївна Пиряєва, яка знала багато казок, пісень, голосінь. Вона була тим невичерпним джерелом, звідки Міша з дитинства пізнав поезію ерзянської народної казки.
В 7-річному віці залишився без батька. Батько, Олексій Гаврилович, вважався дуже грамотним для того часу. Він працював бухгалтером. Мати Ганна Нефедівна займалася сімейним господарству, в родині виховувалось четверо дітей.
Навчання Михайло починав у рідній Дунаївці, закінчив семирічку вже в селі Яблунівці. У 1948 році закінчив педагогічне училище у Великому Толкаї.
Вірші читав з будь-яких сцен, і в школі і технікумі. Служив на Тихому океані. Отримав звання капітан-лейтенанта. Після армії навчався в Саратовській юридичній школі, потім закінчив Мордовський державний університет.
Власні вірші почав писати в 1955 році, спочатку російською мовою. В такому починанні йому допоміг його вчитель, народний поет Мордовії Василь Радаєв. За його порадою, спробувавши писати ерзянською, Втулкін знайшов своє справжнє покликання. Через роки, Втулкіна назвали майстром ерзянського слова[2].
За своє життя встиг спробувати себе в різних професіях. Працював у прокуратурі, кореспондентом у газеті «Ерзяньська правда» [Архівовано 27 грудня 2011 у Wayback Machine.], нормувальником на ремзаводі. Керував літературним відділенням молодих ерзянських поетів при ерзянському журналі «Сятко».
Літературні праці ред.
Вірші, гуморески, фейлетони, літературні казки Втулкіна друкувалися в газетах і журналах з 1966 року[3]. Написав книги для дітей: «Сиянь пей» («Срібний зуб», 1977), «Сырнень шка» («Золотий час», 1981), «Ведьбайгине» («Росинка», 1992). У 1986 році вірші М. О. Втулкина увійшли до колективної збірки «Світлячок». Разом з народним письменником Мордовії Василем Радаєвим уклав збірку ерзянських легенд, переказів і казок (1977).
Писав оповідання, байки — «Али-баба ды ниленьгемень разбойникть» («Алі-баба і сорок розбійників»), «Овтонь кежть» («Ведмежа злість»), «Кши» («Хліб»), «Няка» («Лялька») тощо. У 1991 році у співавторстві видав книгу переказів та оповідань «Рав лангонь богатырь» («Волзький богатир») — про борця Михайла Борове. Михайло Втулкін — автор поеми «Эрзямас» («Арзамас»), творів «Эрзянь ава, зоря ава» («Эрзянка, зоря-жінка»), «Од таркав» («На нові місця») тощо.
Досягнення ред.
Багато його творів стали класикою ерзянської літератури для дітей.
Живучи в Саранську, М. О. Втулкін часто бував на батьківщині, в Похвістнєвському районі, і в Куйбишеві (нині Самара), зустрічався зі своїми земляками-письменниками — Василем Радаєвим, Серафимою Люлякіной, Числавом Журавльовим. Завдяки Втулкіну, підтримувався зв'язок письменників Мордовії з самарськими ерзянськими поетами і письменниками.
Посилання ред.
- ЕРЗІАНА ерзянський літературний сайт [Архівовано 14 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Эрзянь морот (Нудей) [Архівовано 23 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Персональний сайт ерзянського поета Числава Журавльова
- Бібліотека літератури Мордовії [Архівовано 28 листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Поети Мордовії
Примітки ред.
- ↑ Эрямонь вайгель: Эрзя-мокшонь литературань антология.- Саранск. — 2001
- ↑ Михаил Алексеевич Втулкин. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ «Эрзянь Мастор», №257, САМАРА ЁНКСОНЬ СОДАВИКС ЭРЗЯТНЕ. Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 21 травня 2020.