Вступ Швеції до Європейського Союзу

Вступ Швеції до Європейського Союзу (швед. Sveriges anslutning till Europeiska unionen) — процес, який дозволив Королівству Швеція приєднатися до Європейського Союзу на 1 січня 1995 року. Таким чином, Європейський Союз був розширений до 15 держав.

Шведська заявка на вступ до ЄС
Статус
Держава-членкиня ЄС
Заявку подано 7 липня 1991
Початок перемовин 11 лютого 1993
Прогрес
Швеція вступила до ЄС — 1 січня 1995
Хід скринінгу
100% виконано
Закриті розділи
100% виконано
Хід ратифікації
100% виконано
Статистичне порівняння
Європейський Союз Європейський Союз
Населення 447,007,596[1]
Площа4,233,262 км2
1,634,472 sq mi
ВВП (ПКС) $21,5 трлн.[2]
Повний
$48,304[2]
На душу населення
ВВП (номінал) на душу населення $17,0 трлн.[2]
Повний
$40,995[2]
На душу населення
ІЛР 0,911
Джині30.2
Відмінності після вступу до ЄС
Увесь ЄС
Населення ЄС
Площа ЄС
Нова офіційна мовашведська
ІЛР
Джині
Середній член ЄС
Сер. населення членів
Сер. площа членів
ВВП
ВВП на душу населення
Вебсайт

Історія

ред.

Швеція була однією з європейських країн, які дотримувалися суворого дипломатичного нейтралітету під час Холодної війни і зберегли цей статус до кінця. До приєднання до Європейського Союзу вона була частиною ЄАВТ разом зі своїми сусідами з Фенноскандії (Данія, Ісландія, Фінляндія та Норвегія), з якими вона й досі має тісні зв'язки в структурах Північної ради. Після закінчення «холодної війни» географічне та економічне положення Швеції усвідомило можливість брати участь в ЄС, щоб мати можливість впливати на рішення в Європі, які все більше стосувалися її (будучи частиною Європейської економічної зони, утвореної в 1994 року, де-факто підпадала під дію різних нормативних актів ЄС).

Вступ

ред.

Було розпочато поглиблені переговори, і оскільки країна вже відповідає більшості необхідних політичних та економічних критеріїв, вони були короткими (переговори розпочалися 11 лютого 1993 року і закінчилися у березні 1994 року).

Після референдуму, на якому громадян закликали висловити свою позицію за чи проти вступу своєї країни до Європейського Союзу, вони проголосували за 52,3. %, що є найнижчим показником серед трьох країн, які брали участь у четвертому розширенні Європейського Союзу (переважно громадяни Норвегії проти, через що і не відбувався норвезький вступ до ЄС).

У договорі про вступ до ЄС зазначено, що Швеція в кінцевому підсумку повинна приєднатися до єврозони; однак він добровільно не відповідає певним критеріям, зокрема, брати участь у ERM II протягом мінімум двох років та підтримувати курс шведської крони з обмеженим паритетом навколо євро.

Наслідки

ред.

Країна приєдналася до Шенгенської зони, але відмовилася від євро в 2003 році; вона є повноправним гравцем в європейських органах і ініціювала кілька великих проектів у масштабі континенту та за його межами, зокрема з питань міжнародного посередництва в країнах або регіонах, що перебувають у конфлікті, та захисту навколишнього середовища. Швеція пропагує свій «етичний погляд на міжнародні відносини в ЄС».[3][4]

«Швеція в Європі» (швед. Stiftelsen Sverige i Europa) була основною кампанією за прийняття країною євро на референдумі 2003 року з цього приводу.

Опитування

ред.

13 листопада 1994 року, після референдуму шведський народ проголосував за вступ Швеції до Європейського Союзу.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Population on 1 January. ec.europa.eu. Eurostat. Процитовано 29 січня 2022.
  2. а б в г IMF World Economic Outlook Database, October 2017. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 24 January 2018. Процитовано 22 грудня 2016.
  3. Suède - Union Européenne. le site de l'Union européenne. février 2018. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 28 février 2018..
  4. Fiche sur la Suède. le site Toute l'Europe.eu. Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 28 février 2018..

Бібліографія

ред.