Воє́нна бло́када — форма операції у війні, що здійснюється сухопутними, військово-морськими та повітряними силами. Воєнна блокада може бути сухопутною, морською і повітряною, а частіше мішаною — сухопутно-повітряною або сухопутно-повітряно-морською.

Залежно від завдань, воєнна блокада буває:

  • стратегічна — оточення ворожої країни або групи країн суцільними фронтами для її ізоляції від зовнішнього світу;
  • оперативна — має на меті розрив комунікацій і створення суцільного кільця оточення оперативного угруповання противника для виснаження його сил і засобів;
  • тактична — здійснюється оточенням окремих невеликих частин ворога, оборонних районів, вузлів опору або невеликих населених пунктів.

За масштабом охоплення території виділяють[1]:

За повнотою переривання контактів із зовні:

  • повну — обмеження будь-яких контактів оточених із зовнішнім світом, наприклад блокада м. Сталінград (18.11.1942 — 01.02.1943);
  • часткову — утруднення отримання певного блага чи нормальної життєдіяльності, наприклад блокада м. Ленінград (1941—1943).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Савчук, Іван. Блокада. Geo-Hub: науково-освітній вебпортал (українською) . Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 22.01.2021.

Джерела

ред.

Література

ред.

Посилання

ред.