Вокзальний провулок (Москва)
Вокзальний провулок — вулиця у Північному адміністративному окрузі міста Москви на території району «Войківський». Проходить від Другого Новопідмосковного провулка до вулиці Клари Цеткін. Нумерація будинків ведеться від Другого Новопідмосковного провулка.
Вокзальний провулок Росія | |
|---|---|
| рос. Вокзальный переулок | |
 Початок Вокзального провулку на розі з Другим Новопідмосковним провулком | |
| Населений пункт | Москва |
| Район | Войківський район |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 500 м |
| Координати початку | 55°49′02″ пн. ш. 37°30′39″ сх. д. / 55.81722° пн. ш. 37.51083° сх. д. |
| Координати | 55°49′03″ пн. ш. 37°30′45″ сх. д. / 55.817500000027777673° пн. ш. 37.5125000000277780° сх. д.Координати: 55°49′03″ пн. ш. 37°30′45″ сх. д. / 55.817500000027777673° пн. ш. 37.5125000000277780° сх. д. |
| Координати кінця | 55°49′08″ пн. ш. 37°31′05″ сх. д. / 55.819056° пн. ш. 37.51806° сх. д. |
| Поштові індекси | 125130 (3, 3/1), 127299 (Інші)[1] |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  Войківська |
| Інфраструктура | |
| Забудова | Багатоповерхова |
| Зовнішні посилання | |
.png) | |
| Мапа | |
 | |
Походження назви
ред.Провулок отримав свою нинішню назву у 1986 році після скасування 1-го, 3-го і 4-го Вокзальних провулків. До цього з 1950 року носив назву 2-й Вокзальний провулок у зв'язку з близькістю до залізничної платформи «Підмосковна» (повсякденна назва — «Дачний вокзал», нині — «Червоний Балтієць» [2][3].
Опис
ред.Довжина — 500 метрів. Провулок починається від перетину з Другим Новопідмосковним провулком (навпроти буд. № 3а) і закінчується перетином з вулицею Клари Цеткін (навпроти буд. № 6). Напрям — з південного заходу на північний схід.
Автомобільний рух — по «півтори» смуги в кожному напрямку. Світлофорів немає, два нерегульованих пішохідних переходи. Обидві сторони провулка обладнані тротуарами. Примикань з парної сторони немає, з непарної — Третій Новопідмосковний провулок.
З примітних будівель можна відзначити будинок № 5. На вигляд це двоповерховий будинок старої побудови, проте це один з небагатьох будинків знесеного в 1970-х роках селища Підмосковний. Другий аналогічний будинок знаходиться неподалік — це будинок № 4а по Другому Новопідмосковному провулку, обидві будівлі являють зразок забудови селища Підмосковний.
Громадський транспорт
ред.Наземний громадський транспорт по провулку не ходить.
- Станція метро «Войківська» — за 700 метрів від початку провулка.
- Платформи Ризького напрямку:
- «Ленінградська» — у 800 метрах від початку провулка.
- «Червоний Балтієць» — у 650 метрах від кінця провулка.
Література
ред.- Імена московських вулиць: Топонімічний словник. — Москва : ОГІ, 2007. — ISBN 5-94282-432-0.
Примітки
ред.- ↑ Індекси Москви. Вокзальний провулок(рос.)
- ↑ Вокзальный переулок[недоступне посилання з червня 2019] на Яндекс.Словники(рос.)
- ↑ Общемосковский классификатор улиц: Вокзальный переулок(рос.)
Посилання
ред.- Схема провулка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті mom.ru(рос.)
- Общемосковский классификатор улиц: Вокзальный переулок(рос.)