Войцех Ястшембовський
Войцех Ястшембо́вський (пол. Wojciech Jastrzębowski; 26 лютого 1884, Варшава — 9 березня 1963, Варшава) — польський майстер прикладного мистецтва, графік та педагог. Один із засновників об'єднань «Краківські майстерні»[pl] і «Лад»[pl].
| Войцех Ястшембовський | |
|---|---|
| пол. Wojciech Bogumił Jastrzębowski | |
 | |
| Народився |
26 лютого 1884[1][2] Варшава, Російська імперія |
| Помер |
9 березня 1963[1][2] (79 років) Варшава, Польська Народна Республіка |
| Поховання | Повонзківський цвинтар |
| Країна |
 Російська імперія Королівство Польське.svg){kind=small} Польська Республіка Польська Народна Республіка |
| Діяльність | художник, дизайнер, графік, політик, скульптор, унаочнювач, викладач |
| Alma mater | Краківська академія мистецтв (1909) |
| Науковий ступінь | професор (1947) |
| Вчителі | Юзеф Мегоффер, Станіслав Виспянський і Ян Станіславський |
| Відомі учні | Марія Дунін-Пйотровська |
| Знання мов | польська |
| Заклад | Академія образотворчих мистецтв у Варшаві |
| Учасник | Польсько-українська війна 1918—1919 |
| Військове звання | сержант |
| Рід | Q124531352? |
| Діти | Halina Jastrzębowska-Sigmundd |
| Нагороди |
        |
Біографія ред.
Народився 26 лютого 1884 року в місті Варшаві (нині Польща). Протягом 1904—1909 років навчався у Краківській академії мистецтв, був учнем Юзефа Мегоффера, Станіслава Виспянського, Яна Станіславського. У 1909 році отримав стипендію і ще два роки продовжив навчання у Парижі.
З 1912 року працював художнім керівником і викладачем на курсах для ремісників, організованих при Технічно-промисловому музеї[pl] в Кракові, одночасно очолював курси прикладного мистецтва в Школі образотворчих мистецтв для жінок імені Марії Недзельської[pl].
Також з 1912 року був членом Стрілецького товариства. У 1914 році вступив до варшавського батальйону Польських легіонів, служив у 5-й роті 5-го батальйону 3-го піхотного полку, а потім у 5-й роті 6-го батальйону 7-го піхотного полку. Пізніше став унтерофіцером 1-го піхотного полку, а після отримання військового звання старшини був переведений до вербувальної роти. 1918 року був приписаний до Польської військової організації, брав участь в обороні Львова.
Після звільнення в запас у грудні 1921 року переїхав до Варшави, де отримав посаду керівника мистецьких представницьких споруд. У 1922 році виграв конкурс на дизайн обігових монет. Тоді ж став членом редакційної комісії журналу «Grafika Polska» і почав викладати у Школі образотворчого мистецтва[pl], де ініціював створення експериментальної столярної майстерні, яка стала початком Товариства польського прикладного мистецтва. Невдовзі після відкриття майстерні став художнім керівником і одним із дизайнерів студії килимів у Генрикуві. У 1923 році отримав звання професора Школи красних мистецтв; у 1928 році став директором Департаменту мистецтв у Міністерстві релігійних конфесій і народної просвіти, і обіймав цю посаду до 1930 року.
У 1934 році польський уряд вирішив побудувати два трансатлантичні кораблі, а їхній дизайн мав вирішувати спеціально створений Художній підкомітет на чолі з Войцехом Ястшебовським. Через рік художника обрали проректором Варшавської академії мистецтв, а з 1936 року до початку Другої світової війни був її ректором[3]. У 1939 році опинився в Лондоні, де став оцінювачем і художнім керівником виставок польських робіт, організованих Міністерством інформації та документації в Лондоні. З 1943 року був президентом Студії декоративного мистецтва, а з 1946 року — викладачем Польської студії живопису та прикладної графіки, заснованої Маріаном Богуш-Шишко.
1947 року повернувся до Польщі, де почав працювати в Управлінні естетики виробництва (пізніше Інститут промислового дизайну), і в тому ж році отримав звання повного професора Варшавської академії мистецтв. У 1951 році став головою вченої ради Інституту промислового дизайну, і обіймав цю посаду до 1959 року. Одночасно з 1953 року протягом п'яти років був головою вченої ради Варшавської академії мистецтв та оцінювачем у Комісії планування образотворчого мистецтва Ради культури і мистецтва.
Помер у Варшаві 9 березня 1963 року. Похований у Варшаві на Повонзківському цвинтарі (Алея заслужених 1-125, 126).
Творчість ред.
Проєктував інтер'єри, меблі, килими, декоративні тканини, вітражі, монети, медалі; працював у галузі промислової графіки.
Примітки ред.
- ↑ а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ а б в The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Статут ректорів / Академія образотворчих мистецтв у Варшаві. (пол.)
Література ред.
- Jastrzębowski Wojciech // Mała encyklopedia powszechna PWN. Warszawa. 1959, С. 370 (пол.);
- Ястшембовский, Войцех // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1971. — Т. 3 (Молд. ССР — РСФСР). — С. 245. (рос.)