Войславичі (гміна)
сільська ґміна Польщі
Гміна Войславичі (пол. Gmina Wojsławice) — сільська гміна у східній Польщі. Належить до Холмського повіту Люблінського воєводства[2].
| Гміна Войславичі Gmina Wojsławice |
|||
|---|---|---|---|
| — Гміна — | |||
|
|||
| Країна |  Польща
| ||
| Воєводство | Люблінське | ||
| Повіт | Холмський | ||
| Площа | |||
| - Повна | 110,18 км² | ||
| Населення (31 грудня 2011) [1] | |||
| - Усього | 4004 | ||
| Вебсайт: http://www.wojslawice.lubelskie.pl | |||
 |
|||
 | |||
Станом на 31 грудня 2011 у гміні жило 4004 особи[1].
Площа
ред.Згідно з даними за 2007 рік площа гміни становила 110.18 км², у тому числі[3]:
- орні землі: 78.00%
- ліси: 16.00%
Отже площа гміни становить 6.19% площі повіту.
Населення
ред.Станом на 31 грудня 2011[1]:
| Опис | Загалом | Чоловіки | Жінки | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| одиниця | осіб | % | осіб | % | осіб | % |
| все | 4004 | 100 | 1972 | 49.25 | 2032 | 50.75 |
| міське | 0 | 100 | 0 | 0 | ||
| сільське | 4004 | 100 | 1972 | 49.25 | 2032 | 50.75 |
Сусідні гміни
ред.Гміна Войславичі межує з такими гмінами: Білопілля, Ґрабовець, Жмудь, Краснічин, Лісневичі, Ухане.
Історія
ред.За даними Варшавського статистичного комітету, у 1909 р. тут жило 10,1 тис. осіб, у тому числі 39,5% православних і 38,8% римо-католиків (у 1905 р.: 40% православних, 37,8% римо-католиків).[4]
Примітки
ред.- ↑ а б в Ludnosc w gminach wedlug stanu w dniu 31.12.2011 r. [Населення у гмінах станом на 31.12.2011] (пол.) . Центральний статистичний офіс Польщі. 13 серпня 2012. Архів оригіналу (XLS) за 25.06.2013. Процитовано 7 жовтня 2012.
- ↑ Lista plików predefiniowanych (пол.) . Центральний статистичний офіс Польщі. 9 травня 2012. Архів оригіналу за 17 вересня 2008. Процитовано 23 вересня 2012.
- ↑ Gmina Wojsławice (пол.) . REGIOset.pl. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 жовтня 2012.
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20130501021508/http://www.nadbuhom.pl/art_2604.html Архівовано 1 травня 2013 у Wayback Machine.] Земля на українському обрії (З матеріалів до краєзнавчого словника) (ст. 22) Автор: Юрій Гаврилюк]