Вовчик Роман Олегович
Роман Олегович Вовчик — молодший сержант Збройних сил України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну, учасник російсько-української війни, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Роман Вовчик Вовчик Роман Олегович | |
---|---|
Молодший сержант | |
Загальна інформація | |
Народження | 29 січня 1991 с. Бережниця, Дубровицький район (з 2020 року - Дубровицької міської громади Сарненського району), Рівненська область, Українська РСР, СРСР |
Смерть | 18 лютого 2022 (31 рік) поблизу села Курульки, Барвінківська міська громада, Ізюмський район, Харківська область (загинув у боях) |
Національність | українець |
Військова служба | |
Роки служби | 2016—2022 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
ред.Роман Вовчик народився 29 січня 1991 року в селі Бережниця Дубровицького району (з 2020 року — Дубровицької міської громади Сарненського району) Рівненської області. У 2008 році закінчив Бережницьку загальноосвітню школу I—III ступенів та вступив до Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, який закінчив у 2013 році. У 2016 році підписав контракт із ЗСУ та пішов служити старшим солдатом у 30-ту окрему механізовану бригаду імені князя Констянтина Острозького. Був учасником бойових дій на сході України. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій. Загинув молодший сержант 18 серпня 2022 року під час штурму позицій ЗСУ військами РФ поблизу села Курульки у Барвінківській міській громаді Ізюмського району на Харківщині. Чин прощання із загиблим відбулася 21 серпня 2022 року в рідному селі[1][2][3].
Родина
ред.У березні 2016 року одружився, у шлюбі народилася старша донька, а у 2019-му — молодша. Був єдиним сином у матері і єдиним онуком у своєї бабусі[1].
Нагороди
ред.- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові
- медаль «За участь в боях за Свідлодарськ»,
- медаль «За оборону Попасної»,
- відзнака командувача ООС «За звитягу та вірність».
- Почесний громадянин Звягеля[4].
Примітки
ред.- ↑ а б Слободенюк, Олена (2 жовтня 2023). Воїну 30 бригади Роману Вовчику посмертно присвоїли звання Героя України. https://suspilne.media (укр) . Суспільне новини. Процитовано 25 жовтня 2023.
- ↑ На Дубровиччині попрощались з Героєм - молодшим сержантом Романом Вовчиком. ВІСТІ РІВНЕНЩИНИ (укр.). Процитовано 25 жовтня 2023.
- ↑ Молодий воїн з Рівненщини загинув під Харковом, обороняючи нашу з вами землю | Інформаційний Потік. www.infopotik.com.ua (укр.). 21 серпня 2022. Процитовано 25 жовтня 2023.
- ↑ Вовчик Роман Олегович. Звягельська міська рада - Офіційний SMART-портал міста (укр.). Процитовано 25 жовтня 2023.
Джерела
ред.- Указ Президента України від 29 вересня 2023 року № 650/2023 «Про присвоєння Р.Вовчику звання Герой України »
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |