Відкрити головне меню

Влохи (пол. Włochy) — район (дільниця) Варшави, що знаходиться на лівому березі Вісли та на південному заході польської столиці. На заході межує з дільницею Урсус (пол. Ursus), на півночі — з дільницями Бемово (пол. Bemowo) й Воля (пол. Wola), на сході — з дільницями Охота (пол. Ochota) й Мокотув (пол. Mokotów), на півдні — з дільницею Урсинув (пол. Ursynów). Площа становить 28,63 км2.

Влохи
—  Дільниця Варшави  —
Адміністрація
Адміністрація
Координати: 52°12′ пн. ш. 20°55′ сх. д. / 52.200° пн. ш. 20.917° сх. д. / 52.200; 20.917
Країна Польща
Воєводство Мазовецьке
Повіт/Місто Варшава
Основні місця Аеропорт імені Фридерика Шопена
Уряд
 - Голова Міхал Вансовіч (ПіС)
Площа
 - Повна 28,63 км²
Населення (2014)
 - Усього 39 674
 - Густота 1385,7/км²
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Телефонний код(и) +48 22
Веб-сайт: ud-wlochy.waw.pl
Влохи на карті Варшави
Влохи на карті Варшави

Станом на 30 вересня 2014 на території дільниці Влохи проживає 39 674 мешканці.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Території, що нині належать дільниці Влохи, тривалий час характеризувалися невеликою кількістю поселенців. Однією з основних причин цьому була віддаленість цих територій від Вісли, також вони відрізнялися значною заболоченістю, що, зі свого боку, теж не сприяло освоєнню їх людьми. Перші поселення з'явилися приблизно в VI тисячолітті до н.е., в епоху мезоліту. «Поселенцями» були кочівники, що займалися мисливством та збиральництвом. У III-IV столітті н.е. нові поселенці на цих територіях майже не з'являлись, освоєння та заселення їх почалося в епоху Середньовіччя.

У XIV столітті виникли населені пункти Пожуцево (пол. Porzucewo), Ракув (пол. Raków), Збаж (пол. Zbarż), Ґожкєвки (пол. Gorzkiewki), Щєньшлівіце (пол. Szczęśliwice), Стоярти (пол. Stojarty), Віткі (пол. Witki) та Соліпсе (пол. Solipse). У XV столітті виникло село під назвою Влохи, яку пов'язують із прізвиськом господаря села Яна — «Влох» (пол. Włoch). У XVII столітті господарем села став примас та канцлер великий коронний Анджей Лєщинський, він збудував тут також літню резиденцію. Під час Московсько-шведської війни у 165556 резиденція канцлера Лєщинського та прилеглі до неї будівлі були повністю зруйновані, як і села Віткі та Стоярти, що знаходилися поруч; обидва населених пункти зникли з лиця Землі, а їхні території через деякий час стали власністю села Влохи.

У XVIII столітті Влохи стали частиною володінь роду Любомирських. У 1795 перейшли у володіння до тодішнього міністра внутрішніх справ Варшавського князівства та Королівства Польського графа Мостовського.

У 1842 була побудована цегельня, що використовувала як сировину мул та глину. Після виснаження запасів сировини виробництво переносилося на інше місце. У 1844 цегельня та весь населений пункт перейшли у володіння до Анджея Колігена (пол. Andrzej Koelichen). Нащадки Колігена володіли цегельнею та селом до 1928 — періоду проведення земельної реформи у Польщі.

У 1939 Влохи були урівняні в правах із польськими містами. Під час Другої світової війни тут існував табір для інтернованих, організований німцями, у якому перебували ті, хто зазнав примусового виселення з Варшави, звідти ув'язнених вивозили до Прушкова залізничним транспортом. 16 вересня 1944 німці депортували до своєї країни близько шести тисяч осіб чоловічої статі. Після завершення війни місто почало розвиватися.

У повоєнний період у Влохах деякий час знаходилося відділення НКВС, потім тут розмістилися польські органи державної безпеки. З січня по квітень 1945 функціонувала в'язниця польських органів безпеки, звідти в цей самий час були вивезені до Москви очільники польського підпільного уряду.

5 травня 1951 Влохи увійшли до складу Варшави, ставши частиною дільниці Охота.

У червні 1994 Влохи отримали статус столичної ґміни. З жовтня 2002 — одна з дільниць Варшави.

Походження назвиРедагувати

За однією з гіпотез, назва «Влохи» була успадкована населеним пунктом від свого засновника та господаря Яна, що мав прізвисько «Влох». Інша гіпотеза стверджує, що неподалік села, в районі нинішньої дільниці Воля, базувались італійські війська, що й дало назву населеному пункту. Є також третя гіпотеза, згідно з якою назва «Влохи» бере початок від італійських різьбярів, які займалися оздобленням палацу господаря села.

КордониРедагувати

Дільниця Влохи межує:

  • на заході — з дільницею Урсус
  • на півночі — з дільницями Бемово та Воля
  • на сході — з дільницями Охота і Мокотув
  • на півдні — з дільницею Урсинув та Прушковським повітом

РайониРедагувати

Влохи поділяються на чотирнадцять районів:

  • Нові Влохи (пол. Nowe Włochy)
  • Старі Влохи (пол. Stare Włochy)
  • Соліпсе
  • Будкі Щєньшлівіцке (пол. Budki Szczęśliwickie)
  • Вікторин (пол. Wiktoryn)
  • Ракув
  • Саломея (пол. Salomea)
  • Океньче (пол. Okęcie)
  • Ядвіжин (пол. Jadwisin)
  • Збаж
  • Ґожкєвки
  • Палюх (пол. Paluch)
  • Залуський (пол. Załuski)
  • Опач Вєлька (пол. Opacz Wielka)

Найважливіші місця та пам'ятники архітектуриРедагувати

  • Аеропорт імені Фридерика Шопена (пол. Lotnisko Chopina)
  • Парк Бійців (пол. Park Kombatantów) та палац Колігенів
  • Церква покликання Св. Терези Дитиною Ісусом (пол. Kościół pod wezwaniem św. Teresy od Dzieciątka Jezus)
  • Цвинтар на Влохах
  • євангелістсько-аугсбургська церква (пол. Kościół ewangelicko-augsburski)
  • Форт V («Влохи») (пол. Fort V ("Włochy"))
  • Форт VI («Океньче») (пол. Fort VI ("Okęcie"))
  • Форт VII («Збаж») (пол. Fort VII ("Zbarż"))
  • Стави Цетшевія (пол. Stawy Cietrzewia)

ПосиланняРедагувати