Владимир Левчев
Влади́мир Любоми́ров Ле́вчев (болг. Владимир Любомиров Левчев, * 17 жовтня 1957, Софія, Болгарія) — болгарський поет, прозаїк, поет, перекладач, журналіст, політик і науковець. Син поета Любомира Левчева.
| Владимир Левчев | ||||
|---|---|---|---|---|
| Владимир Любомиров Левчев | ||||
 | ||||
| Народився | 17 жовтня 1957 (67 років) Софія, Болгарія | |||
| Громадянство |  Болгарія | |||
| Діяльність | поет, прозаїк, перекладач, політик | |||
| Alma mater | Національна художня академія Болгарії | |||
| Заклад | Американський університет у Болгарії | |||
| Мова творів | болгарська, англійська | |||
| Роки активності | з 1978 | |||
| Жанр | лірика, роман, есей | |||
| Батько | Любомир Левчев | |||
|
| ||||
Біографія
ред.1976 року Владимир Левчев закінчив Першу англійську мовну гімназію в Софії й вступив до Національної художньої академії, яку закінчив у 1982 році, здобувши спеціальність «Мистецтвознавство». У 1982—1989 роках працював редактором у видавництві «Народна култура», був видавцем (до 10 листопада 1989 друкованого нелегально) незалежного літературно-політичного журналу «Глас». З 1991 по 1994 працював заступником головного редактора часопису «Литературен вестник». Левчев є членом виконавчого комітету організації «Екогласност» і головним координатором Вільного поетичного товариства.
У 1994-му поїхав до США, маючи стипендію Фулбрайта. Поки став працювати викладачем, заробляв на проживання як пекар і листоноша. 1996 року в Левчева закінчився термін програми MFA. У 1996—2007 він викладав літературу в Мерилендському університеті (Балтимор), Коледжі Монтгомері, Університеті Джорджа Вашингтона і Американському університеті (Вашингтон). Вів курс американської літератури в одній із гімназій на околиці Вашингтона. Також навчав болгарської мови в підготовчому центрі при Державному департаменті США.
Від осені 2007 року викладає літературу в Американському університеті у Болгарії.[1] (Благоєвград).
Був одружений з Цветаною (Атінулою) Паніціду[2]. Розлучений. Має сина Бояна.
Творчість
ред.Чотирнадцять збірок поезії й чотири романи Владимира Левчева видано в Болгарії, а п'ять поетичних збірок — США. Владимир перекладав болгарською вірші Еліота, Ґінсберґа, Куніца, Тейлора і Висоцького. Переклав також «Бхагавадгіту». Писав статті на тему політики і культури для болгарської газети «Дневник» та інших періодичних видань.
Твори
ред.Поезія
ред.
По-болгарському
- Аритмии (1978)
- 16 стихотворения (1980)
- Някой ден (1983)
- Кой сънува моя живот (1984)
- Цветя, градове и морета (1986)
- Пейзажи на неизвестен майстор (1987)
- София под луната (1991)
- Раззеленяване на сухото дърво (1993)
- Край (1994)
- Черна книга (1997)
- Небесни Балкани (2000)
- Архитектура на промените. Формални стихове (2003)
- Събрани сънища (2006)
- Кой сънува моя живот: 1977—2007 (2007) ISBN 978-954-491-371-7[3]
- Любов и смърт (2009) ISBN 978-954-28-0596-0[4]
- Бхакти (2010) ISBN 978-954-44-3840-1
- Черна книга на застрашените видове (2011) ISBN 978-954-491-714-2[5]
- София (сънища и спомени). София: УИ «Св. Климент Охридски», 2013, 78 с. ISBN 9789540735597
- Любов на площада. София: Скалино, 2014, 73 с. ISBN 9786197043211
- Точно време. София: Ерго, 2015, 68 с. ISBN 978-954-868-969-4[6]
- Марс. София: Издателство за поезия «ДА», 2018, 42 с.
По-англійському
- Leaves from the Dry Tree. Cross-Cultural Communications, 1996, 48 pages ISBN 978-0893041373
- Black Book of the Endangered Species. Word Works, 1999, 80 pages ISBN 978-0915380428
- Heavenly Balkans. Argonne House Press (Argonne Hotel Press poetry chapbook series), 2002, 44 pages ISBN 978-1887641760
- The Rainbow Mason. Cornerstone Book Publishers, 2005, 72 pages ISBN 978-1887560306[7]
- The Refugee. Gival Press, 2011, 106 pages ISBN 978-1928589570[8]
Проза
ред.- Любовни писма до свободата (1998)
- Крали Марко: Балканският принц (2006) ISBN 954-491-29-59[9]
- 2084-та (2009) ISBN 978-954-49-1502-5[10]
- Човекът и сянката (2012) ISBN 978-954-28-1093-3
- Сънувани разкази. Разкази. Пловдив: Жанет 45, 2014, 164 с. ISBN 9786191860715
Не белетристика
ред.- Литература и морал. Статии, есета, студии (1994)
- Бог е любов в приятелството, традицията и секса. ISBN 954-533-047-3
- Моят Бог и моите демони (2010) ISBN 978-954-28-0812-1[11]
- Масонството: митове и факти (2011) ISBN 978-954-86-5762-4[12]
- Краят на една епоха. Есета. София: Ерго, 2017, 174 с. ISBN 978-619-739-209-8
Переклади
ред.- Алън Гинсбърг. Крила над черната шахта. София: Народна култура, 1983 Второ преработено издание: Алън Гинзбърг. Вой. София: Колибри, 2009
- Одисеас Елитис. Достойно ест. София: Народна култура, 1987, 101 с.
- Томас Стърнз Елиът. Избрани стихове. София: Народна култура, 1993, ISBN 954-04-0075-9
Зовнішні зв'язки
ред.- Вибрані твори на сайті LiterNet [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Сторінка Владимира Левчева в електронному журналі «Либерален преглед»
- Сторінка Владимира Левчева в електронному журналі «Public Republic» [Архівовано 1 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- Блог Владимира Левчева [Архівовано 19 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Сторінка Владимира Левчева на сайті видавництва «Жанет-45» [Архівовано 20 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Сторінка Владимира Левчева на сайті видавництва «Сиела» [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Владимир Левчев читає вголос свою книжку «Любов і смерть» [Архівовано 16 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ Представяне на новите преподаватели в Американския университет в Благоевград, 2007 г.[недоступне посилання з березня 2019]
- ↑ Емилия Миразчийска. ПОЕЗИЯТА Е НАЧИН НА МИСЛЕНЕ. Интервю с Владимир Левчев. Електронно списание LiterNet, 04.11.2014, № 11 (180). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022.
- ↑ Страница на стихосбирката на сайта на издателство Жанет-45. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
- ↑ Страница на стихосбирката на сайта на издателство Сиела. Архів оригіналу за 19 лютого 2013. Процитовано 5 січня 2013.
- ↑ Страница на стихосбирката на сайта на издателство Жанет-45. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
- ↑ Катя Атанасова, «В бялото поле на свободата» [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.], рец. в Портал за култура, изкуство и общество, 29.12.2015
- ↑ Сторінка збірки віршів на сайті видавництва «Cornerstone Book Publishers». Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
- ↑ Сторінка збірки віршів на сайті видавництва «Gival Press», http://www.givalpress.com/. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
- ↑ Сторінки роману на сайті видавництво «Жанет-45». Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
- ↑ Сторінки роману на сайті видавництво «Жанет-45». Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
- ↑ Страница на книгата на сайта на издателство Сиела. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
- ↑ Страница на книгата на сайта на издателство Enthusiast. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 5 січня 2013.