Вікіпедія

Нікольченко Влада Ігорівна

українська гімнастка
(Перенаправлено з Влада Нікольченко)

Нікольченко Влада Ігорівна (нар. 9 грудня 2002, Харків) — українська гімнастка, що виступає в індивідуальній першості. З 2018 року лідер збірної України. На своєму першому в кар‘єрі чемпіонаті світу в Софії фінішувала 4 у багатоборстві. Є переможницею фіналу Гран-прі 2018 і дворазовою володаркою Кубку світу у вправі з булавами. Призерка чемпіонату Європи і Європейських ігор. Майстер спорту України[1].

Влада Ігорівна Нікольченко
Влада Ігорівна Нікольченко
Загальна інформація
Прізвиська Нікольченко
Національність Україна
Громадянство Україна
Місце проживання Київ
Народження 09.12.2002 (21 рік )
Харьков
Зріст 177 см
Вага 58 кг
Спорт
Країна Україна
Вид спорту Художня гімнастика
Дисципліна Індивідуальна першість
Спортивне звання
Майстер спорту України
Майстер спорту України
Клуб Школа Дерюгіних
Команда нац. збірна Україна
Тренери Ірина Дерюгіна
Перший тренер: Кузнець Наталія
Участь і здобутки
Світові змагання 3 місце ( чемпіонат світу 2019) Баку Булави
Національні змагання 2 місце ( чемпіонат України 2023 ) Ужгород Багатоборство
Тренує Ірина Іванівна Дерюгіна
CMNS: Нікольченко Влада Ігорівна у Вікісховищі
Нагороди
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Художня гімнастика
Чемпіонат світу
Бронза Баку 2019 Вправа з булавами
Європейські ігри
Бронза Мінськ 2019 Вправа з обручем
Бронза Мінськ 2019 Вправа з булавами
Чемпіонат Європи
Бронза Баку 2019 Вправа з булавами

Здобутки ред.

2017 ред.

  • Чемпіонат України. Багатоборство.  [2]

2018 ред.

  • Гран-Прі Тьє. Тьє. Обруч.  [3]
  • Гран-Прі Холон. Обруч, булави. [2]
  • етап Кубка світу з художньої гімнастики. Софія. Булави. [2]
  • етап Кубка світу з художньої гімнастики. Пезаро. Булави. [2]
  • етап Кубка світу з художньої гімнастики. Баку. Багатоборство  . Булави  . Стрічка  .[4]
  • етап Кубка світу з художньої гімнастики. Мінськ. Обруч  [5]

2019 ред.

2020 ред.

На чемпіонаті Європи в Києві, Україна, Влада разом з Вікторією Онопрієнко були в попередній заявці України на турнір, однак, на представленні команди було повідомлено, що через «стрес» Влада «не готова виступати на цьому турнірі»[8], тому її місце посяде Єва Мелещук. Проте за дві доби рішення було змінено: Влада потрапила в остаточну заявку команди замість Вікторії Онопрієнко. В фіналі абсолютної першості з результатом 90,000 балів посіла восьме місце.

2021 ред.

У березні перехворіла на COVID-19,[9] у квітні повернулась до тренувального процесу.

Дебютувала в сезоні на чемпіонаті Європи в Варні, Болгарія, де продемонструвала 13 місце в абсолютній першості, до фіналів в окремих видах не кваліфікувалась.

На гран-прі в Тель-Авіві, Ізраїль, останньому міжнародному турнірі перед Олімпійськими іграми, за результатами абсолютної першості формувався склад команди збірної України на Ігри. Влада посіла восьме місце, поступившись Христині Пограничній та Вікторії Онопрієнко, які відповідно показали п'яте та шосте місце.

30 липня повідомила в інстаграмі, що робить перерву в спортивній кар'єрі через необхідність відновлення здоров'я після перенесення КОВІД-19 у важкій формі. Рішення про відновлення кар'єри залежатиме від стану здоров'я.[10] Переїхала до Об'єднаних Арабських Еміратів тренувати.

2022

В лютому після медичного огляду виявлено серйозну травму плеча, яка потребувала хірургічного втручання, але через повномасштабне вторгнення росії в Україну операцію перенесено на вересень, після якої три місяці відновлення не передбачали жодних фізичних навантажень на суглоб.[11]

2023

Відновила тренування. За два тижні до національної першості повернулась до Києва та відновила тренування у Ірини Дерюгіної. На чемпіонату України в абсолютній першості посіла дванадцяте місце та відібралась до двох фіналів в окремих видах (м'яч та стрічка), де виборола бронзову нагороду у вправі зі стрічкою.[11]

Результати на турнірах ред.

Рік Змагання Команда АП        
2020 «LA Lights 2020»[12]          
Етап Гран-прі в Тарту[13] 10 4  
Етап Гран-прі в Брно 6      
Командний чемпіонат України[14]  
Гран-прі. «Кубок Дерюгіної». Київ[15] 5 4   4
Чемпіонат України[16]  
Чемпіонат Європи 8
2021 Кубок України. Дніпро[17] DNF   6  
Чемпіонат Європи 13
Гран-прі. Тель-Авів[18] 8
2023 Чемпіонат України 12  
Кубок України  
Варшавська осінь    
2024 Міжнародний турнір Miss Valentinе      
Кубок світу. Афіни 18

Державні нагороди ред.

  • Медаль «За працю і звитягу» (15 липня 2019) —За досягнення високих спортивних результатів ІІ Європейських іграх у м. Мінську (Республіка Білорусь), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[19]

Примітки ред.

  1. ↑ Влада Нікольченко. Українська федерація гімнастики. Процитовано 7 листопада 2023. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  2. ↑ а б в г Никольченко Влада. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 21 серпня 2018.
  3. ↑ Українські гімнастки тріумфували на Гран-Прі у Франції. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 21 серпня 2018.
  4. ↑ Українська гімнастка виборола золоту медаль на етапі Кубка світу. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 21 серпня 2018.
  5. ↑ Влада Никольченко — бронзовый призер этапа Кубка мира. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 21 серпня 2018.
  6. ↑ Чарівна грація Влада Нікольченко робить бронзовий дубль на ІІ Європейських іграх!. noc-ukr.org. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Лідер збірної України пропускає київський чемпіонат Європи з художньої гімнастики. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
  9. ↑ ВІРА ПЕРЕДЕРІЙ: З ЦІЛОГО ПОКОЛІННЯ У ЗБІРНУ ПОТРАПИТЬ ЛИШЕ 20 ДІВЧАТ (ЧАСТИНА 1). kamp-sport.com (укр.). Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  10. ↑ Влада Нікольченко: "Я не завершую кар'єру, а роблю паузу". ФОКУС (укр.). 8 вересня 2021. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  11. ↑ а б "Мене тут ніхто не чекав". Екслідерка збірної з художньої гімнастики Влада Нікольченко повернулася після дворічної паузи.
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Никольченко и Пограничная завоевали бронзовые медали на Гран-При в Эстонии. Федерация гимнастики Украины (ru-RU) . 2 березня 2020. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 25 серпня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ ksis. rgform.eu. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 13 вересня 2020.
  16. ↑ Чемпионат Украины в Ужгороде: Результаты МС. Федерация гимнастики Украины (ru-RU) . 21 жовтня 2020. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.
  17. ↑ Кубок України з художньої гімнастики у Дніпрі: результати. Федерация гимнастики Украины (ru-RU) . 5 березня 2021. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  18. ↑ Макаревська, Катерина (16 липня 2021). Збірна України завоювала першу медаль в сезоні Гран-прі з художньої гімнастики. Суспільне. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 24 січня 2022.
  19. ↑ Указ президента України № 522/2019 від 15 липня 2019 року «Про відзначення державними нагородами України членів національної збірної команди України на ІІ Європейських іграх. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 18 липня 2019.

Посилання ред.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Нікольченко Влада Ігорівна
  Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нікольченко_Влада_Ігорівна&oldid=42189413