Вішняков Олександр Костянтинович
Вішняков Олександр Костянтинович (5 травня 1947, Одеса, УРСР — 31 травня 2015, Одеса, Україна) — адвокат, правознавець, доктор юридичних наук (2008), професор (2012), Заслужений діяч науки і техніки України (2012)[1][2].
| Вішняков Олександр Костянтинович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
5 травня 1947 Одеса, Українська РСР, СРСР |
| Помер |
31 травня 2015 (68 років) Одеса, Україна |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Науковий ступінь | доктор юридичних наук[d] |
Життєопис ред.
У 1971 році закінчив юридичний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечнікова (ОДУ). З 1973 по 1988 року працював там же асистентом, старшим викладачем, а потім доцентом. У 1983 році захистив кандидатську дисертацію на юридичному факультеті Московського державного університету імені М. В. Ломоносова (МДУ)[1][2].
З 1998 року працював доцентом в Одеської державної юридичної академії (ОНЮА), спеціалізуючись на праві Європейського Союзу та праві міжнародної торгівлі. У різний час стажувався на юридичному факультеті МДУ, на юридичному факультеті Американського університету (США), в Інституті Кеннана (США), в Інституті європейського права Університета Пантеон-Ассас-ІІ (Франція) і на юридичному факультеті Центрально-Європейського університету (Угорщина)[1][2].
У 2008 році захистив докторську дисертацію на тему: «Апроксимація правового забезпечення цивільних майнових відносин в Україні до умов внутрішнього ринку Європейського Союзу»[1][2].
З 2009 року завідував кафедрою права Європейського Союзу та порівняльного права ОНЮА.
Був членом Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права при Президентові України (Указ від 10.12.2010 р.), а також головою секції права ЄС всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація європейських студій»[1][2].
Наукова діяльність ред.
Він є автором фундаментальних досліджень проблематики функціонування української держави у спільноті з іншими державами у єдиному правовому просторі. Саме ним була обґрунтована концепція щодо належності зовнішньоекономічних відносин до міжнародного приватного права та міжнародного підприємницького права, а норми, що регулюють ці відносини, спрямовані на забезпечення повноцінної конкуренції між суб'єктами приватного права та захист їх інтересів на міжнародних товарних ринках. Він також запропонував взірцеву теоретичну конструкцію наднаціонального публічно-правового забезпечення приватних майнових відносин, що сформульовано ним як «універсальне» бізнесове право[1][2].
Він був натхненником заснування та відповідальним редактором електронного наукового часопису «Європейські студії і право», а також членом редколегій 4-х періодичних друкованих видань, внесених до переліку фахових, де можуть публікуватися результати наукових досліджень з юридичних наук. Також був членом двох спеціалізованих вчених рад з присудження наукових ступенів доктора та кандидата юридичних наук[1][2].
О. К. Вишняков підготував та опублікував понад 130 наукових праць та навчально-методичних видань, серед яких монографії, навчальні посібники та підручники. Зокрема, підручник «Право Європейського Союзу», підготовлений за його редакцією, є фундаментальною працею, що розкриває правову систему ЄС і спрямований на перспективу приєднання до неї України[1][2][3][4].
Брав актівну участь в діяльності Інституту демократії та прав людини[5].
Благодійна діяльність ред.
Був членом правління першої в СРСР неурядової благодійної організації Фонду соціальної допомоги імені доктора Ф. П. Гааза[6][7]
Нагороди та почесні звання ред.
Присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (Указ Президента України від 29.11.2012 р.). Нагороджений знаками МОН України «Відмінник освіти України» (2007 р.) та «За наукові досягнення» (2009 р.)
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и «Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. Історія та сучастнісь (1865—2015)». Одеса: ОНУ, 2015—964 с. ISBN 978-617-689-113-0
- ↑ а б в г д е ж и «Служители Фемиды: страницы истории юридического образования и науки в Императорском Новороссийском — Одесском национальном университете имени И. И. Мечникова (1865—2015 гг.)» — Одесса: Асропринт, 2015. — 672 с.: ил. ISBN 978-966-927-040-5
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 22 серпня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)(рос.) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)(рос.) - ↑ «Философия достоинства, свободы и прав человека». [Архівовано 18 серпня 2017 у Wayback Machine.] — Киев: Парламентское издательство, 2009 г.: ISBN 978-966-611-679-9(рос.)
- ↑ «Философия достоинства, свободы и прав человека». [Архівовано 18 серпня 2017 у Wayback Machine.] — Киев: Парламентское издательство, 2009 г.: ISBN 978-966-611-679-9(рос.)
- ↑ «Портрет правозащитника в социальном интерьере» — газета «2000», № 9 за 2.03.2016 г. [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |