Вишневецьке князівство

Історичні землі України
Вишневецьке князівство
Загальна інформація
Входила
до складу
Річ Посполита
Сучасна
локація
Волинь)
Період
уживання
топоніма
14901793
Населення українці
Розташування на карті
   Володіння Вишневецьких у XVI-XVII ст. на мапі Речі Посполитої (коричневий)
Держави на території історичної області
Україна

Вишневецьке князівство — удільне васальне князівство у Великому князівстві Литовському (від 1569 — Речі Посполитій). Включало землі Південної Волині Центром було місто Вишневець. Спочатку правителями були магнати Вишневецькі, згодом Мнішеки.

Історія ред.

Виникло на вотчинних землях князів Збразьких. 1482 році Михайло Вишневецький-Збаразький робить Вишневець своєю резиденцією. З 1490 році в результаті поділу Збаразької спадщини утворюється окреме Вишневецьке князівство

Вишневецьке князівство мало статус княжої волості. Державна адміністрація не втручалася у його внутрішні справи; князі Вишневецькі беззастережно, але на основі загальнодержавних правових актів здійснювали управління, збирали податки та чинили суд. Вони зобов'язані були надавати військову допомогу своєму патронові й не мали самостійних зовнішніх зносин. Перебувало у складі Волинського воєводства.

Вишневецьке князівство стало основою володінь роду Вишневецьких у Великому князівстві Литовському, згодом Речі Посполитої, що поширилися на Поділля Лівобережжя, Західну Волинь. 1621 року приєднано Збаразьке князівство, тим відновлено єдність старовинних володінь.

У 1-й пол. XVI ст. відігравало важливу роль в якості одного з центрів захисту від нападів кримськотатарської та ногайської орд на українські землі. Найбільшого піднесення набуло за часів Яреми Вишневецького.

У XVIII ст. Вишневецьке князівство остаточно перетворилося на велике землеволодіння, лише формально зберігаючи свій статус. У 1746 році влада в князівстві перейшла до роду Мнішеків. Після Другого розділу Речі Посполитої увійшло до складу Російської імперії, рішенням імператриці Катерини II ліквідовано.

Економіка ред.

Основною статтею доходів була торгівля, ремісництва, землеробство. Через Вишневець проходив один з важливих торговельних шляхів — південний. З Острога він йшов на Сураж, Шумськ, Кременець, Вишневець, Зборів та Тернопіль у межах Руського воєводства, а далі — на Кам'янець-Подільський. Як і в інших містах, у Вишневці була митниця.

Одним з головних продуктів торгівлі, зокрема, експорту була не тільки сільськогосподарська продукція з фільварків, а і зростаюча кількість деревини та її продуктів. Серед них найважливішим був поташ, який використовувався у виробництві тканини, скла і мила.

В князівстві діяли ремісничі організації сідельників, різників, шевців, гончарів, пекарів, коморників, вугільників.

Джерела ред.