Відкрити головне меню

Високий Діл (Пасмо Волосян і Хрещата) - гірське пасмо, розташоване в західній частині групи гір Західні Бещади, на схід від долини річки Ослава.

Високий Діл
Волосян – вид з гори Смерека
Волосян – вид з гори Смерека

Розташування Польща Польща
Україна Україна
Система Західні Бещади,
Висота 1071 м (макс.)
Гора Хрещата

Головний хребет гір тягнеться з північного заходу на південний схід через вершини Хрещата, Перевал Жебрак, Яворне, Волосян, Сасов, Осине та спускається біля села Тісна в долину річки Солинка.

До хребтів гірського масиву, поза межами головного пасма відносяться гори Магуричне, Берест, Круглиця, Діл та Фелізовка. Найбільшою вершиною цього пасма є гора Волосян (Wołosań) (1071 м). Ця група гір майже повністю входить до Тісна-Ветлінського природного парку.

Високий Діл історично був межею по якій проходив розділ етнографічних територій розселення українських груп лемків та бойків. До 1946 року на цих територіях українці складали більшість населення, проте під час "Операції Вісла" їх було виселено до Польщі.

МежіРедагувати

Гірське пасмо Високий Діл межує:

  • на півночі: долина річки Ославки. Далі - по долині річки Сян, й долинах Калнички й Мшави.
  • на півдні: долина річки Ослави, по перевалу Присліп та долині Солінки.
  • на сході: долина річок Хожевка, Яблоньки, перевал 734 м.
  • на заході: долина річки Ослави.

Південна межа Високого долу є також кордоном Бещадів, а східна межа є кордоном з Пасмом Лопіенніка і Дурней.

ГориРедагувати

Біля селища Репедь знаходиться гора Полянка (712 м), наступний головний хребет є Діл (Dział) - 830 м, з якого починається гірська смуга висотою до 804 м, що тягнеться до села Прелуки.

Далі слідує гора Хрещата (997 м), з якої виходять кілька хребтів по бокам. Далі тягнеться плато, висота якого не перевищує 733 м, на якому розташовані поселення: Кальниця, Балігород і Рабе, сягаючи далі через Габров Верх (742 м) до долини Сяну.

Північному-заході від гори Хрещатої знаходиться русло річки Олчоватої, з якої починаються Дусатинські озера. Далі слідує Перевал Жебрак (816 м). Після цього починається гірський хребет Магурисне (Maguryczne), який розходиться на кілька гілок і спадає біля сел Смільник та Миків.

Головне пасмо гір проходить через гори Яворну (992 м) на південь, та закінчується Круглицею (943 м). З Яворни біжить на північний захід річка Рабінський Потік, а на північний схід від хребта знаходяться гори Лисий Верх (815 м), Патрий (782 м) і Чудовий (Dzidowej) (713 м), спускаючись в долину селища Яблоньки. На західному схилі Патрия знаходиться заповідник з курумів. Поруч знаходиться найвища точка цього краю гора Волосан (1071 м). З її вершини по південній стороні тягнеться хребет, який завершається горою Присліп (1006 м) та перевалом Присліп, який є границею Високого Ділу. Іншими найвишими горами пасма є Сасов (1010 м), Фелішовка (1006 м), на північ від якої перевал (734 м) веде до Пасма Лопиенніка.

Далі головний хребет спускається через гори Берест (942 м), Осина (963 м) та Гон (820 м), і через селище Тісне переходить в долину річки Солинка.

ДжерелаРедагувати

  • Mapa Bieszczadów wyd. Ruthenus. Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2008-08-28. 
  • Wysokości oraz nazwy szczytów i przełęczy, topografia, czasy przejścia szlaków: Bieszczady i Góry Sanocko-Turczańskie. Mapa turystyczna. Skala 1:75 000. Wydanie trzecie. Warszawa: PPWK S.A. ISBN 83-7329-436-8.