Костянтин Виговський

український православний шляхтич, полковник Турівський і Пінський, генеральний обозний, київський каштелян

Костянти́н Оста́пович Виго́вський герба Абданк (роки народження і смерті невідомі) — український православний шляхтич, полковник Турівський і Пінський, генеральний обозний, київський каштелян. Брат гетьмана Івана Виговського. Вихованець і ректор Києво-Могилянської академії.

Костянтин Виговський
Alma materКиєво-Могилянська академія
РідВиговські
БатькоОстап Виговський
МатиОлена Ласкоd
Брати, сестриІван Виговський, Данило Виговський, Федір Виговський, Тетяна Виговськаd і ? Виговськаd

Біографія

ред.

Третій син Остапа (Остафія) Гнатовича Виговського. Навчався в Києво-Могилянській академії. Службу розпочав при дворі київського воєводи Адама Киселя.

Долучився до українських козаків після вибуху повстання Богдана Хмельницького. У Війську Запорозькому обіймав посаду полковника Турівського і Пінського. У гетьманському уряді брата 1658 був генеральним обозним. Отримав у володіння Козари й Кобижчу, пізніше Балаклію й Орловець[1].

1657 — ректор Києво-Могилянської академії.

Разом з Данилом Виговським штурмував Київ у другій половині серпня 1658. Підтримував укладення Іваном Виговським Гадяцького договору з Річчю Посполитою. У 1-й половині 1659 у складі посольства Великого князівства Руського й Війська Запорозького їздив до Варшави, де складалася присяга сеймом і українською стороною на статтях Гадяцького договору. Його підпис стоїть поряд із підписом брата Ф. Виговського й обозного Т. Носача.

Після зречення гетьманства І. Виговським перейшов на службу до польської армії в ранзі полковника (був під заступництвом королеви Марії Казимири). Відзначився в битві під Чудновим 1660 року (нині — Житомирська область), й зазнав семи поранень.

Після розстрілу Івана Виговського за наказом польського полковника Себастьяна Маховського на початку 1664 Костянтин Остапович відмовився від пропонованих урядом Речі Посполитої посад підкоморія та київського каштеляна.

Ймовірно, у середині 1660-их років прийняв чернечий постриг в одному з монастирів України.

Одружений з княжною Реґіною Мещерською, дочкою багатого «смоленського дідича», князя Івана Мещерського та Тетяни Полубинської. Брат дружини І. Мещерський служив при дворі польського короля Владислава IV Вази.

Примітки

ред.
  1. Крип'якевич І.П. Богдан Хмельницький / Відп. ред. Ф.П.Шевченко, І.Л. Бутич, Я.Д.Ісаєвич. — 2-е вид., виправлене і доповнене. — Львів : Світ, 1990. — С. 186-187. — ISBN 5-11-000889-2.

Література

ред.
  • Мицик Ю. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 191—236. — ISBN 5-203-01639-9.
  • Сенютович-Бережний В. Рід і родина Виговських // Український історик. — Нью-Йорк, 1970. — № 1-3. — С. 156.