Відкрити головне меню

Виговський Костянтин Остапович гербу Абданк — полковник Турівський і Пінський, генеральний обозний. Походив зі старовинного роду української православної шляхти. Брат гетьмана І. Виговського. Вихованець та ректор Києво-Могилянської академії.

БіографіяРедагувати

Навчався в Києво-Могилянській академії. Службу розпочав при дворі київського воєводи А. Киселя.

Брав участь у Національно-визвольній війні українського народу 16481658 рр. У Війську Запорозькому обіймав посаду полковника Турівського і Пінського. У гетьманському уряді брата 1658 був генеральним обозним.

Разом з Д. Виговським штурмував Київ у 2-й половині серпня 1658. Підтримував укладення І. Виговським Гадяцького договору з Річчю Посполитою. У 1-й половині 1659 у складі посольства Великого князівства Руського й Війська Запорозького їздив до Варшави, де складалася присяга сеймом і українською стороною на статтях Гадяцького договору. Його підпис стоїть поряд із підписом брата Ф. Виговського й обозного Т. Носача.

Після зречення гетьманства І. Виговським перейшов на службу до польської армії в чині полковника (був під покровительством королеви Марії Казимири). Тяжко поранений у битві під Чудновом 1660 (тепер Житомирська область).

Після розстрілу І. Виговського за наказом польського полковника С. Маховського на початку 1664 Костянтин Остапович відмовився від пропонованих урядом Речі Посполитої посад підкоморія та київського каштеляна.

Ймовірно, в середині 60-х рр. прийняв чернечий постриг в одному з монастирів України. Одружений з княжною Мещерською, дочкою багатого смоленського дідича, князя Івана Мещерського та Тетяни Полубинської. Брат дружини І. Мещерський служив при дворі польського короля Владислава IV Вази.

1657 — ректор Києво-Могилянської академії.

ЛітератураРедагувати

  • VL, t 4. Petersburg, 1859;
  • Грушєвський М. С. Історія України-Руси, т. 10. К., 1998;
  • Липинський В. К. Твори, т. 2. Участь шляхти… Філадельфія, 198Q.