Вибуховість гірських порід

Вибухо́вість гірськи́х порі́д (рос. взрываемость горных пород; англ. explosibility of rocks, blastability of rocks; нім. Sprengbarkeit f von Gesteinen n pl) — характеристика спротиву гірських порід руйнуванню під дією вибуху; визначається кількістю еталонної ВР або кількістю енергії ВР, необхідної для утворення вирви вибуху певних розмірів. Іншим способом оцінки В. г.п. є визначення максимальної лінії найменшого спротиву гірських порід, при якій вибух заряду еталонної ВР ще здійснює відрив по-роди від масиву. Стосовно свердловинних зарядів розрізняють В. легку, середню, важку та вельми важку. В. залежить від міцності, в'язкості, пружних і пластич. властивостей, густини г.п., а також від їх зернистості, шаруватості, кліважності, тріщинності.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати