Вибори до парламенту Чехословаччини в Підкарпатській Русі 1924
Вибори до парламенту Чехословаччини від Ужгородського виборчого округу (інакше кажучи, від Підкарпатської Русі) відбулися 16 березня 1924 року. Було обрано 9 депутатів до Палати депутатів і 4 — до Сенату. Це були довибори після виборів до Національних зборів 1920 року.
Вибори до парламенту Чехословаччини в Підкарпатській Русі 1924 | |
Країна | Перша Чехословацька Республіка |
---|---|
Адміністративна одиниця | Підкарпатська Русь |
Момент часу | 16 березня 1924 |
Результати
ред.Палата депутатів
ред.Партія | Голоси | % | Місця | |
---|---|---|---|---|
Комуністична партія Чехословаччини | 100,242 | 39.4 | 5 | |
Угорська національна партія [en] | 28,113 | 11.1 | 1 | |
Автономний аграрний союз | 21,161 | 8.3 | 1 | |
Соціал-демократична робітнича партія Підкарпатської Русі | 20,998 | 8.3 | 1 | |
Карпаторуська партія робітників, малоземельних та безземальних селян | 20,068 | 7.9 | 1 | |
Єврейська народна партія | 17,941 | 7.1 | ||
Карпатська республіканська партія селян[en] | 15,058 | 5.9 | ||
Руська хліборобська партія | 11,107 | 4.4 | ||
Єврейська демократична партія | 9,914 | 3.9 | ||
Незалежна угорська соціал-демократична партія | 2,828 | 1.1 | ||
Руські націонал-демократи[cs] | 2,780 | 1.1 | ||
Угорська громадянська партія | 2,748 | 1.1 | ||
Партія малоземельних селян | 1,242 | 0.5 | ||
Загалом | 254,200 | 100 | 9 |
[1][2][3][4][5] Загалом партії, що підтримували чехословацький уряд, набрали 40% голосів.[6][7]
Імена обраних депутатів: Йожеф Ґаті (József Gáti), Йосеф Камінський (Josef Kaminský), Ендре Корлат (Endre Korláth), Іван Куртяк, Іван Мондок, Яромир Нечас (Jaromír Nečas), Андрій Ґаґатко, Емануель Сафранко (Emanuel Safranko), Василь Щерецький та Микола Седоряк[8]
Сенат
ред.До Сенату було обрано таких депутатів: Іван Боднар (Iván Bodnár), Ендре Чей (Endre Csehy), Ференц Еґрі (Ferenc Egry) та Бела Ришко (Béla Riskó).
Примітки
ред.- ↑ Fedinec, Csilla. A kárpátaljai magyarság történeti kronológiája 1918–1944 [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.]. MEK
- ↑ Collegium Carolinum (Munich, Germany); Karl Bosl (1979). Die erste Tschechoslowakische Republik als multinationaler Parteienstaat: Vorträge d. Tagungen d. Collegium Carolinum in Bad Wiessee vom 24.-27. November 1977 u. vom 20.-23. April 1978. Oldenbourg. с. 238. ISBN 978-3-486-49181-4.
- ↑ Komunistická revue. Т. 1. Komunistická strana Československa. 1924. с. 153—154.
- ↑ Carpatho-Rusyn American. Т. 17—19. Carpatho-Rusyn Research Center. 1994. с. 10. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 18 жовтня 2020.
- ↑ James A. Rogerson (1980). Slovak Republicans and Slovak Populists, 1923-1925. University of Chicago. с. 178. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 18 жовтня 2020.
- ↑ František Němec; Vladimír Moudrý (1955). The Soviet seizure of Subcarpathian Ruthenia. Hyperion Press. с. 45. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 18 жовтня 2020.
- ↑ Paul R. Magocsi (1978). Shaping of a National Identity: Subcarpathian Rus' 1848-1948. Harvard University Press. с. 206. ISBN 978-0-674-80579-8. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 18 жовтня 2020.
- ↑ Csilla Fedinec; Mikola Vehes (2010). Kárpátalja, 1919-2009. Argumentum. с. 70. ISBN 978-963-446-596-6. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 18 жовтня 2020.