Ветухів Михайло Олексійович

Михайло Олексійович Ве́тухів (25 липня (7 серпня) 1902(19020807), Харків — 11 червня 1959, Нью-Йорк) — український біолог, генетик, громадсько-політичний діяч.

Ветухів Михайло Олексійович
Народився	7 серпня 1902(1902-08-07)
Помер	11 червня 1959(1959-06-11) (56 років)
Alma mater	ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад	ХНУ імені В. Н. Каразіна
Посада	ректор
Членство	Наукове товариство імені Шевченка

Біографія

Син Олексія Ветухіва. Дійсний член НТШ (1947) і УВАН (1950). У 1919 закінчив 3-ю харківську гімназію. Закінчив одночасно у 1923 році Харківський сільськогосподарський інститут і Харківський інститут народної освіти. Від 1926 року — доцент, 1928—1934 — професор Полтавського сільськогосподарського та Харківського ветеринарних інститутів; 1934—1941 — професор Московського ветеринарно-зоотехнічного інституту, науковий керівник відділу ветеринарної генетики Всесоюзного інституту експериментальної ветеринарії у Москві. У 1935 році захистив дисертацію і здобув ступінь доктора біологічних наук. Повернувшись в Україну, 1941—1942 очолював Харківську земну управу, був пов'язаний з українськими демократичними силами. Викладав генетику у Харківському університеті, 1942—1943 — його ректор. 1943 заарештований ґестапо. 1944 емігрував до Німеччини, співзасновник УВАН. 1945 — міністр внутрішніх справ уряду УНР в екзилі. 1945—49 — заступник голови Центрального представництва української еміграції в Німеччині, виступав проти репатріації українців; один із фундаторів Українського національно-державного союзу. Від 1949 — у США. Від 1951 — генетик-дослідник Колумбійського університету (Нью-Йорк), професор УВУ і Українського технічно-господарського інституту. Один із засновників, президент (від 1950) УВАН у США, засновник і головний редактор журналу «Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the United States» (від 1951). У 1949—55 — заступник голови, член Ради Українського конгресового комітету Америки. Здійснював аналіз стану ради наукових досліджень в Інституті дослідів СРСР (Мюнхен). Автор низки наукових праць з генетики, птахівництва, ветеринарії (встановив правило про істотний спад розплідної здатності у гібридів 2-го покоління, відоме як «ветухівське знесилення»).

Праці

• Молоко і молочні продукти: Як використовувати й виготовляти продукти молочарські на продаж та на вжиток у господарстві. — Х., 1926;
• Молочна худоба: Як її доглядати, годувати та використовувати. — Х., 1926;
• Методи поліпшення тварин на основі генетичних методів. 1928;
• Популяція курей на Україні // Пр. Секції спец. зоотех. — К., 1930;
• Повышение устойчивости крупного рогатого скота к туберкулезу. — Х., 1941;
• Viability of Hybrids Between Local Population of Drosophilla Pseudoobscura. — New York, 1953.

Література

• Рибальченко Р. Ветухів Михайло Олексійович (1902—1959) // Харків. культурна еміграція 1942—1943 років. — Х., 2005.
• М. Г. Железняк. Ветухів Михайло Олексійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — С. 324. — ISBN 966-02-3354-X.

Посилання

• О. В. Даниленко. Ветухів Михайло Олексійович [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 497. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• Ветухів Михайло // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.