Веселка (ресторан)

Веселка — український цілодобовий ресторан у Іст-Вілліджі, Нью-Йорк.[2]

Veselka
40°43′44″ пн. ш. 73°59′13″ зх. д. / 40.72900000002777432° пн. ш. 73.98710000002778031° зх. д. / 40.72900000002777432; -73.98710000002778031Координати: 40°43′44″ пн. ш. 73°59′13″ зх. д. / 40.72900000002777432° пн. ш. 73.98710000002778031° зх. д. / 40.72900000002777432; -73.98710000002778031
Тип ресторан
Галузь ресторан
Засновано 1954
Штаб-квартира Нью-Йорк
США США
Адреса Second Avenued (144)
Ключові особи Том Бірчард (власник)
Діма Марценюк (головний шеф-кухар)
Олеся Лью (шеф-кухар, консультант)[1]
Продукція українська кухня
www.veselka.com

Ресторан був заснований в 1954 році після Другої світової війни українськими біженцями Володимиром та Ольгою Дармохвалами та є одним з останніх із багатьох слов'янських ресторанів, які колись розрослися в околицях.[3] Кулінарна книга, опублікована в жовтні 2009 р., висвітлює більше 120 страв східних європейських кухонь.[4]

У листопаді 2011 року відкрився сестринський ресторан «Веселка Боуері», на Іст-1-й вулиці та Боуері.

ІсторіяРедагувати

У 1954 році Дармохвалові придбали цукерковий магазин та газетний кіоск в Нью-Йорку, щоб допомогти Всеукраїнській асоціації молоді придбати будівлю, в якій розташована його штаб-квартира. Володимир Дармохвал дав назву компанії «Веселка».

У 1960 році Дармохвал об'єднав цукерковий магазин та газетний кіоск із сусідньою закусочною.

У наступні роки, коли Іст-Віллідж стало називатися Haight-Ashbury на східному узбережжі, Веселка стала соціальним центром для широких верств громади, яка включала стародавню традицію та світову контркультуру.

У 1980-х рр. Веселка почала отримувати рецензії та нагороди, які поширювали репутацію за межами найближчого оточення. Ця репутація ще більше закріпилася, коли ресторан став використовуватися як місце зйомок фільмів Довірся чоловікові (2006), Будь моїм хлопцем на 5 хвилин (2008) та Дівчина без комплексів (2015).[5][6][7]

Веселка щодня виробляє 3000 вареників вручну і кожен тиждень використовує 500 фунтів буряка, щоб зробити 5000 галонів борщу щотижня. Ресторан привабив значних покровителів, серед яких музикант Раян Адамс[8], художник Саллі Девіс, режисер Барт Фрейндліх, виконавця Пенні Аркад[9], Джон Стюарт та актори Джуліанн Мур, Кріс Нот, Паркер Посей, Джастін Лонг і Дебра Мессінг (вважає Веселку своїм «абсолютним улюбленим місцем»).[10]

Веселка залишається сімейним бізнесом: в цей час нею володіє зять Дармохвала, Том Бірчард, який почав працювати у Веселці в 1967 році та онук засновника Джейсон Бірчар. Син засновників, Микола Дармохвал, виконував роль консультанта.

Веселка продовжує підтримувати потреби мешканців сусідів і східноєвропейських іммігрантів: у 1994 році її кухня складалася з чотирьох кухарів, троє з України та один з Польщі, які нещодавно прибули до Сполучених Штатів.[11]

ПриміткиРедагувати

  1. Ендрю Еванс. Битва за борщ — так чий він насправді? // BBC News Україна, 20.10.2019.
  2. Zagat. www.zagat.com (англ.). Процитовано 21 серпня 2017. 
  3. Eats, Serious. veselka. www.seriouseats.com (англ.). Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 21 серпня 2017. 
  4. Inc., Indigo Books & Music,. The Veselka Cookbook: Recipes and Stories from the Landmark Restaurant in New York's East Village, Book by Tom Birchard (Hardcover) | chapters.indigo.ca. www.chapters.indigo.ca (англ.). Процитовано 21 серпня 2017. 
  5. Pierogi Placement. Grub Street (англ.). Процитовано 21 серпня 2017. 
  6. Eats, Serious. Veselka Slammed with Michael Cera Fans Over the Weekend. newyork.seriouseats.com (англ.). Процитовано 21 серпня 2017. 
  7. Trainwreck Film Locations - On the set of New York.com. onthesetofnewyork.com (амер.). Процитовано 21 серпня 2017. 
  8. Doctor Rockit - Veselka's Diner (And Introducing Transformer). Discogs (англ.). Процитовано 21 серпня 2017. 
  9. Moskin, Julia (5 січня 2010). The Restaurant Veselka Is a Beacon for Ukrainian Immigrants. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 21 серпня 2017. 
  10. Carmen camera-shy at fashion show. NY Daily News (англ.). Процитовано 21 серпня 2017. 
  11. Kannapell, Andrea (26 січня 1997). Pizza Job Sustained a Dream. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 21 серпня 2017. 

ПосиланняРедагувати