Вернер Любен

німецький суддя

Вернер Любен (нім. Werner Lueben; 23 березня 1894, Бреслау29 липня 1944, Торгау) — німецький військовий юрист, генерал-штабссуддя вермахту.

Вернер Любен
Народився 23 березня 1894(1894-03-23)
Бреслау, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 28 липня 1944(1944-07-28) (50 років)
Торгау, Torgaud, Галле-Мерзебург, Вільна держава Пруссія, Третій Рейх
Країна  Німецька імперія
Діяльність суддя
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання генерал
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Біографія ред.

Після закінчення середньої школи вивчав право в Галле. Після початку Першої світової війни перервав навчання і вступив добровольцем в Прусську армію. В лютому 1919 року демобілізований і вступив у фрайкор. Після придушення комуністичних повстань відновив навчання і в травні 1920 році склав перший державний іспит. В 1920/23 роках — референдар вищого земельного суду Наумбурга. У вересні 1923 року склав другий державний іспит, після чого працював на юридичній службі в Бартенштайні, з червня 1928 року — в Кенгсберзі, потім — радник земельного суду Берліна.

1 листопада 1933 року вступив в судову службу рейхсверу і був призначений у прокуратуру сухопутних військ 3-го військового округу. З березня 1934 року — радник військового суду 3-го військового округу. В січні 1935 року відряджений в суд сухопутних військ у Бреслау. З 8 березня 1935 року — старший радник військового суду. На початку 1936 року призначений міністерським радником юридичного відділу сухопутних військ Імперського військового міністерства. В жовтні 1936 року призначений в щойно створений Імперський військовий суд. З серпня 1937 року — дісний член військового кримінального суду. З вересня 1939 року — радник Імперського військового суду. З 1 січня 1943 року — президент суду Імперського військового суду. Застрелився.

Нагороди ред.

В кінематографі ред.

В фільмі «Таємне життя», присвяченому суду над Францом Єгерштеттером, роль Любена зіграв Бруно Ганц.

Література ред.

  • Norbert Haase: Generalstabsrichter Werner Lueben. In: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. 68 Lebensläufe. (2 Bde. in einem). Primus, 2., durchges. und bilbiogr. aktualisierte Aufl. Darmstadt 2011, ISBN 978-3-89678-727-9, S. 402–406.
  • Benedicta Maria Kempner: Priester vor Hitlers Tribunalen. Rütten u. Loening, München 1966.
  • Benedicta Maria Kempner: Generalstabsrichter Lueben. Ein Justizmärtyrer. In: Publik. Nr. 12/1970, S. 21.
  • Wolfgang Knauft: „Fall Stettin“ ferngesteuert. Herausgeber Bischöfliches Ordinariat. Berlin 1994.

Нагороди ред.