Фридріх Еміль Вернер Кьорте (нім. Friedrich Emil Werner Körte; нар.21 жовтня 1853(18531021), Берлін — пом. 3 грудня 1937, там само) — німецький лікар, один з провідних хірургів Німеччини.

Вернер Кьорте
Ім'я при народженнінім. Friedrich Emil Werner Körte
Народився21 жовтня 1853(1853-10-21)[2][1]
Берлін, Німецький союз[1]
Помер3 грудня 1937(1937-12-03)[1] (84 роки)
Берлін, Третій Райх[1]
ПохованняДоротеенштадтський цвинтарd[1]
Країна Німецький Райх[1]
Діяльністьхірург
Alma materУніверситет Фрідріха-Вільгельма[d][1], Боннський університет і Страсбурзький університет (1875)
Науковий ступіньдоктор медицини (1875)
Науковий керівникFriedrich Daniel von Recklinghausend
ВчителіRobert Friedrich Wilmsd[1]
Знання мовнімецька[3]
ЗакладKrankenhaus Am Urband[1]
ЧленствоCorps Teutonia Bonnd, German Society of Surgeryd і Berliner Chirurgische Gesellschaftd
БатькоFriedrich Körted
Брати, сестриGustav Körted, Friedrich Koerted, Siegfried Körted, Alfred Körted і Martin Körted
Нагороди

Біографія

ред.

Народився в родині таємного санітарного радника доктора Фридріха Кьорте (1818–1914).

Вивчав медицину в університетах Берліна, Бонна і Страсбурга. З 1974 по 1980 роки працював лікарем-асистентом у Страсбурзі й Берліні. Отримав ступінь доктора медицини у 1875 році в Страсбурзі.

Протягом 1899–1924 років — директор і завідувач хірургічним відділенням берлінської лікарні в Урбані. У 1896 році розробив кругову резекцію петлі кишки, а у 1898 році провів перше вдале розкриття абсцесу підшлункової залози.

У 1905 році відмовився від запрошення очолити кафедру в Кенігсберзькому університеті.

Понад 30 років був редактором журналу «Архів клінічної хірургії» (нім. Archiv fur klinische Chirurgie). Обирався секретарем, а з 1930 року — почесним головою Німецького товариства хірургів.

Наукові праці присвячені легеневій та військово-польовій хірургії, хірургії жовчних шляхів і печінки, підшлункової залози, апендициту, перитоніту.

Автор спогадів про Першу світову війну (1929).

У 1933 році удостоєний дворянського герба Німецької імперії.

Його ім'ям названо клінічний симптом в діагностиці гострого панкреатиту[4].

Основні праці

ред.
  • «Beitrag zur Lehre vom runden Magengeschwiir» (Diss., Strass-burg, 1875).
  • «Die ehirurgischen Krankheiten und die Verletzungen des Pankreas» (Stuttgart, 1898).
  • «Beitrage zur Chirurgie der Gal-lenwege und der Leber» (Berlin, 1905).
  • Низка глав з хірургії черевної порожнини у «Hand-buch der praktischen Chirurgie», hrsg. v. E. Bergmann und P. Bruns, B. Ill, Stuttgart, 1907.
  • «Die chirurgische Behandlung der acu-ten Pankreatitis» (Archiv f. klin. Chirurgie, B. XCVI, 1911).
  • «Die Chirurgie des Perito-neums» (Stuttgart, 1927—Neue deutsche Chirurgie, hrsg. v. H. Kiittner, B. XXXIX, Stuttgart, 1927).

Література

ред.
  • Borchard M., Werner Korte zum 70. Geburtstag, Deutsche med. Wochenschrift, 1923, № 42.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и к л Kauperts Straßenführer durch BerlinKaupert.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #116300884 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Клінічні симптоми(рос.)

Посилання

ред.